СЕЛЕКЦІЙНА ЦІННІСТ РАЗКІВ ГУАРУ (Cyamopsis tetragonoloba L.) В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ

Мова статті

українська

Дата друку

24.04.26

Дата розміщення онлайн

29.05.2026

Установа

Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН

Список літератури

1. Coronado L. R., Miller M., Angadi S. V., Lauriault L. M. Initial evaluation of the merit of guar as a dairy forage replacement crop during drought-induced water restrictions. Agronomy. 2024. Vol. 14. № 6. 1092. doi: 10.3390/agronomy14061092
2. Arkhimandritova S., Shavarda A. & Potokina E. Key metabolites associated with the onset of flowering of guar genotypes (Cyamopsis tetragonoloba (L.) Taub). BMC Plant Biology. 2020. Vol. 20. № 1. 291. doi: 10.1186/s12870-020-02498-x
3. Plassin S., Koch J., Wilson M., Neal K., Friedman J. R., Paladino S., Worden J. Multi-scale fallow land dynamics in a water-scarce basin of the U.S. Southwest. Journal of Land Use Science. 2021. Vol. 16. Is. 3. 291–312. doi: 10.1080/1747423X.2021.1928310
4. Ciftci B., Kaplan M., Akcura M., Buyukkilic Beyzi S. Assessment of nutritive value, gas and methane production, fermentation of ensiled mixtures of sorghum-cluster bean. Journal of Applied Animal Research. 2023. Vol. 51. № 1. 123–129. doi: 10.1080/09712119.2023.2165087
5. Mihaila G., Habeanu M., Nicoleta L., Anca G. Influence of guar meal from pig compound feed on productive performance, nitrogen metabolism, and greenhouse gas emissions. Agriculture. 2023. Vol.13. № 11. 1–14. doi: 10.3390/agriculture13112156
6. Saha A., Samanta S. Role of guar in agro-industries. International Journal of Agriculture and Nutrition. 2019. Vol. 1. № 2. doi:10.33545/26646064.2019.v1.i2a.11
7. Методика проведення експертизи та державного випробування сортів рослин зернових, круп’яних та зернобобових культур/ Гол. ред. В. В. Волкодав. Київ. 2003. Вип. 2. Ч. 3. С. 218–239.
8. Бабич А. О. Методика проведення дослідів по кормовиробництву. Вінниця. 1994.  87 с.
9. Кириченко В. В., Кобизєва Л. Н., Петренкова В. П., Рябчун В. К. та ін. Ідентифікація ознак зернобобових культур. Харків, 2009. 174 с.

10.  Петренкова В. П., Черняєва І. М., Маркова Т. Ю., Сокол Т. В. Хвороби та шкідники сої. Харків. 2005. 40 с.

11.  Петренкова В. П., Черняєва І. М., Маркова Т. Ю., Чернобай Л. М., Боровська І. Ю., Сокол Т. В. Насіннєва інфекція польових культур. Харків, 2004. С.30–36.

12.  Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях/за ред. Вожегової Р. А. Херсон: Грінь Д.С., 2014 р. 286 с.

13.  Borovyk V., Maltseva O. Evaluation of collection specimens of guar (Cyamopsis tetragonoloba L.) by economically valuable traits. Scientific Horizons. 2024. Vol. 27. № 4. 50–60. doi: 10.48077/scihor4.2024.50

14.  Sharma J., Umesha C. Effect of nitrogen and sulphur levels on yield and economics of cluster bean (Cyamopsis tetragonoloba L.). International Journal of Research in Agronomy. 2024. Vol. 7. № 5. 542–545. doi:10.33545/2618060X.2024.v7.i5g.731

15.  Differential responses of two local and commercial guar cultivars for nutrient uptake and yield components under drought and biochar application. Scientific Reports. 2024. doi: 10.1038/s41598-024-74849-9

16.  Sushmitha U. S., Bala M., Prajapati M. R., Kyada A. D. Assessment of genetic diversity in cluster bean (Cyamopsis tetragonoloba (L.) Taub). Legume Research. 2025. Vol. 48. № 10. 1597–1608. doi: 10.18805/LR-5198

17.  Sharma S., Tyagi A., Ramakrishna G., Saxena S., Mithra А., Mehla H.R., Golui D., Sharma R., Gaikwad K. Comparative assessment of nutritional, industrial and agronomic valuable traits of underutilized guar genotypes. Legume Research. 2025. Vol. 48. № 12. 1958–1968. doi: 10.18805/LR-5145

Розділ

Джерела та донори

Анотація

Наведено результати досліджень інтродукованих зразків гуару, отриманих з Національного центру генетичних ресурсів рослин України. Установлено, що всі досліджувані зразки, які за тривалістю вегетаційного періоду належать до групи середньостиглих, повністю визрівають в умовах південного степу України. Виявлено, що більш скоростиглі зразки з вегетаційним періодом 121 – 130 діб (градацією 5 балів) — Maharandi та Sheetal формували нижчий рівень урожайності, порівняно зі зразками Pusa Naubahar, Haldi Bhati та Tindal, які характеризувалися тривалістю вегетаційного періоду 131 – 140 діб (градацією 6 балів). Максимальною кількістю бобів і насінин на рослину відзначалися зразки Pusa Naubahar та Haldi Bhati. Вони перевищили стандартний сорт Ankur за врожайністю на 14,76 % і 31,76 % відповідно. Кореляційний аналіз засвідчив тісний позитивний зв’язок урожайності з сирою масою рослин (r = 0,898), масою насіння з рослини (r = 0,692), діаметром стебла в нижній частині (r = 0,899), кількістю насіння з рослини (r = 0,9677) та кількістю бобів (r = 0,8386). За комплексом цінних господарських ознак виділено перспективні зразки гуару: Haldi Bhati та Pusa Naubahar.

Ключові слова

гуар, продуктиність, кореляція, джерела цінних ознак