ГЕНЕТИЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ ЗРАЗКІВ ОЗНАКОВОЇ КОЛЕКЦІЇ ОЗИМОЇ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ ЗА СТІЙКІСТЮ ДО ЗБУДНИКІВ ХВОРОБ

Мова статті

українська

Дата друку

11.09.25

Дата розміщення онлайн

11.11.2025

Установа

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН

Список літератури

1. Murashko L., Mukha T., Humenyuk O., Kіrіlenko V., Novytska N. The level of intensity of soft winter wheat varieties infection by Fusarium link pathogens and their identification on grain. Plant and Soil Science. 2022. Т. 13. № 4. Р. 35–45. doi: 10.31548/agr.13(4).2022.35-45.

2. Afanasyeva O.,  Golosna L.,  Lisova G., Kryvenko A., Solomonov R. Use of effective sources of winter wheat resistance in breeding for immunity. Ukrainian Black Sea Region Agrarian Science. 2023. Vol. 27. № 4. Р. 52–59. doi: 10.56407/bs.agrarian/4.2023.52

3. Лифенко С. П, Наконечний М. Ю, Нарган Т. П. Особливості селекції сортів пшениці м’якої озимої степового екотипу у зв’язку зі змінами клімату в умовах півдня України. Вісник аграрної науки. 2021. Т. 99. № 3. С. 53–62.  doi: 10.31073/agrovisnyk202103-07 

4. Полторецький С., Третьякова С., Мостов’як І., Яценко А., Терещенко Ю., Полторецька Н., Березовська А. Ріст і продуктивність пшениці озимої (Triticum aestivum L.) залежно від параметрів сівби. Український екологічний журнал. 2020. Т. 10. № 2. С. 81–87. doi: 10.15421/2020_68.

5. Мілютенко Т. Б., Довбиш М. Й., Клочко А. А., Лисікова В. М. Потенціал сортових ресурсів. Ефективне його використання — головна передумова стабільного виробництва зерна. Насінництво. 2011. № 2. С. 1–6.

6. Laugerotte J., Baumann U., Sourdille P. Genetic control of compatibility in crosses between wheat and its wild or cultivated relatives. Plant Biotechnology Journal. 2022. Vol. 20. № 5. Р. 812–832. doi:10.1111/pbi.13784.

7. Ретьман С. В. Управління розвитком фітоінфекції. Карантин і захист рослин. 2007. № 1. С. 19–20.

8. Różewicz M., Wyzińska M., Grabiński J. The most important fungal diseases of cereals problems and possible solutions. Agronomy. 2021. Vol. 11. № 4. 714. doi: 10.3390/agronomy11040714

9. Langridge P., Reynolds M. Breeding for drought and heat tolerance in wheat. Theoretical and Applied Genetics. 2021. Vol. 134, No. 6. Р. 1753-1769. doi: 10.1007/s00122-021-03795-1.

10. Сидоренко М. В., Чеботар С. В. Вплив посухи на рослини пшениці на різних стадіях росту. Вісник Одеського національного університету. Біологія. 2020. Т. 25, № 1 (46). С. 67–87. doi: 10.18524/2077-1746.2020.1(46).205848

11. Harkness C., Semenov M. A., Areal F. Adverse weather conditions for UK wheat production under climate change. Agricultural and Forest Meteorology. 2020. Vol. 282–283. 107862. doi: 10.1016/j.agrformet.2019.107862

12. Петриченко В. Ф., Лихочвор В. В., Корнійчук О. В., Оліфір Ю. М. Урожайність озимої пшениці залежно від строків сівби. Український екологічний журнал. 2021. Т. 11. № 3. С. 161–166. doi: 10.15421/2021_158.

13. Liu J., He Q., Zhou G., Song Y., Guan Y., Xiao X., Sun W., Shi Y., Zhou K., Zhou S., Wu Y., Ma S., Wang, R. Effects of sowing date variation on winter wheat yield: conclusions for suitable sowing dates for high and stable yield. Agronomy. 2023. Vol. 13. № 4. 991. doi:10.3390/agronomy13040991

14. Tyshchenko A. V., Konovalova V. M., Bazalii H. H., Fundirat K. S., Tyshchenko O. D., Reznichenko N. D., Konovalov V. O. Ecological plasticity and stability of winter wheat varieties in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine (part 1). Agrarian innovations. 2023. № 19. Р. 190–200. doi: 10.32848/agrar.innov. 2023.19.29

15. Лісовий М. П, Лісова Г. М. Сполучена еволюція рослини-господаря і патогена – дослідження і практичне втілення. Захист і карантин рослин. 2017. Вип. 63. С. 104–118.  doi: 10.36495/1606- 9773.2017.63.104-118

16. Kang Y., Zhou M., Merry A., Barry K. Mechanisms of powdery mildew resistance of wheat – a review of molecular breeding. Plant Pathology. 2020. Vol. 69, No. 4. Р. 601–617. doi: 10.1111/ppa.13166.

17. Wu X., Bian Q., Gao Y., Ni X., Sun Y., Xuan Y., Cao Y., Li T. Evaluation of resistance to powdery mildew and identification of resistance genes in wheat cultivars. PeerJ. 2021. 9, e10425. doi: 10.7717/peerj.10425.

18. Filip E., Woronko K., Stępień E., Czarniecka N. An overview of factors affectingthe functional quality of common wheat (Triticum aestivum L.). Molecular Science. 2023. Vol. 24, No. 8., 7524. doi:10.3390/ijms24087524.

19. Рябчун В. К., Кузьмишина Н. В., Богуславський Р. Л. Стан Національного генбанку рослин України у військовий час 2022 року. Генетичні ресурси рослин. 2022. № 30.  С. 11–16. doi: 10.36814/pgr.2022.30.01

20. Ткачик С. О. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні. Вінниця: ФОП Корзун Д. Ю., 2016. 82 с.

21. Трибель С. О., Гетьман М. В., Стригун О. О., Ковалишина Г. М., Андрющенко А. В.  Методологія оцінювання стійкості сортів пшениці проти шкідників і збудників хвороб. Київ: Колобіг, 2010. 392 с.

22. ДСТУ 4749:2007 Пшениця озима. Метод визначення морозостійкості сортів. [Чинний від 2009-01-01]. Вид. офіц. Київ: Держспоживстандарт України. 2008. 8 с.

23. Chaddock R.E. Exercises in statistical methods. Houghton. 1952. 166 p.

Розділ

Джерела та донори

Анотація

Мета. Оцінити стійкість зразків озимої м’якої пшениці до поширених збудників хвороб, виділити нові джерела та еталони різних рівнів прояву, а також визначити генотипи з високою селекційною цінністю за врожайністю та груповою стійкістю до лімітуючого впливу біотичних чинників.

Результати та обговорення. За результатами аналізу проведеного вивчення виділено нові джерела та еталони різних рівнів прояву цінних господарських ознак та сформовано ознакову колекцію озимої м’якої пшениці за стійкістю до збудників хвороб (Свідоцтво № 348 від 05.08.2025 р.), яка включає 75 зразків із 13 країн світу та відображає їхнє генетичне різноманіття за 22 ознаками та 103 рівнями їхнього прояву.  Дана колекція включає сукупність цінних господарських ознак, зокрема: стійкість до збудників хвороб, число зерен в колосі, маса зерна з колосу, маса 1000 зерен, врожайність та ін. У сформованій колекції за кількісним складом переважать зразки вітчизняного походження – 50. За біологічним статусом 69 зразків є сортами та шість — селекційними лініями, які представлені одним ботанічним видом — Triticum aestivum L. і шістьма різновидами різновидами — erythrospermum, lutescens, graecum, albirubrum, nigraristatum, ferrugineum. Виділено нові еталони високих рівнів стійкості до поширених збудників хвороб, а саме: снігової плісняви — Мелашка, Малуша (Україна); борошнистої роси — Краса ланів, Лірика білоцерківська (Україна); септоріозу листя — Диво, Arktis (Україна); піренофорозу — Мелашка, Грація білоцерківська; бурої листкової іржі — Метелиця харківська, Фортеця (Україна); твердої сажки — Краса ланів, Фіто 269-13 (Україна).

Висновки. Визначено чотири вітчизняні генотипи, які характеризуються найвищою селекційною цінністю за груповою стійкістю до поширених збудників хвороб та високою урожайністю (122  – 141 % до стандарту), а саме: Малуша, Гюзель, Зореслава, Обрана, Шахівка, та Мазурок. Виділено генотипи, що характеризуються високим рівнем морозостійкості (7 балів, критична температура вимерзання мінус 17,0 °С) та стійкістю до поширених фітопатогенів — Малуша, Мелашка, Мальованка, Зореслава, Світязь, Мазурок, Лірика білоцерківська, Шахівка. Сформована колекція озимої м’якої пшениці за стійкістю до хвороб є основою для створення нових високоврожайних сортів з груповою стійкістю до поширених фітопатогенів.

Ключові слова

колекція, озима м’яка пшениця, фітопатоген, генотип, вихідний матеріал, урожайність, еталон, сорт