СИСТЕМАТИЗАЦІЯ КОЛЕКЦІЇ ГЕНЕТИЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ ДИНІ ЗВИЧАЙНОЇ (CUCUMIS MELO L.) ЗА КОМПЛЕКСОМ ОЗНАК

Мова статті

українська

Дата друку

11.07.2025

Дата розміщення онлайн

12.07.2025

Установа

Дніпропетровська дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва НААН

Список літератури

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Lija M., Beevy S. S. A. Review on the diversity of Melon. Plant Science Today. 2021. Vol. 8 Is. 4. P. 995–1003. doi: 10.14719/pst.1300

2. Pitrat M. Phenotypic diversity in wild and cultivated melons (Cucumis melo). Plant Biotechnology. 2013. Vol. 30 Is. 3). P. 273–278. doi: 10.5511/plantbiotechnology.13.0813a

3. Ajuru M. G., Okoli B. E. The Morphological Characterization of the Melon Species in the Family Cucurbitaceae Juss., and their Utilization in Nigeria. International Journal of Modern Botany. 2013. Vol. 3 Is. 2). P. 15–19. doi: 10.5923/j.ijmb.20130302.01

4. Pandey A., Ranjan P., Ahlawat S. P., Bhardwaj R., Dhariwal O. P., Singh P. K., Malav P. K., G. D. Harish, Prabhu P., Agrawal A. Studies on fruit morphology, nutritional and floral diversity in less-known melons (Cucumis melo L.) of India. Genetic Resources and Crop Evolution. 2021. Vol. 68 Is. 4). P. 1453–1470.  doi: 10.1007/s10722-020-01075-3

5. Malik A.A., Vashisht V.K., Singh K., Sharma Abhishek, Singh D. K., Singh H., Monforte A. J., McCreight J. D., Dhillon N. P. S. Diversity among melon (Cucumis melo L.) landraces from the Indo-Gangetic plains of India and their genetic relationship with USA melon cultivars Genetic Resources and Crop Evolution. 2014. Vol. 61 Is. 6). P. 1189–1208. doi: 10.1007/s10722-014-0101-x

6. Saputra H.E., Syukur M., Suwarno W.B., Sobir. Diversity and similarity of melon (Cucumis melo L.) groups and determination of distinguishing morphological characters. Biodiversitas. 2022. Vol. 23 Is. 12). P. 6254–6261. doi: 10.13057/biodiv/d231221

7. Yılmaz N., Kaya H.P., Pınar H., Hancı F., Uzun A. Detailed Morphological and Molecular Characterizations of Melon (Cucumis melo L.) accessions collected from Northern Cyprus and Turkey. Horticultural Science and Technology. 2021. Vol. 39 Is. 4). P. 471–481.  doi: 10.7235/HORT.20210042

8. Chikh-Rouhou H., Tlili I., Ilahy R., R’him T., Sta-Baba R. Fruit quality assessment and characterization of melon genotypes. International Journal of Vegetable Science. 2021. Vol. 27 Is. 1) P. 3–19.  doi: 10.1080/19315260.2019.1692268

9. Lee S., Jang I., Hyun D. Y., Lee J.-R., Kim S.-H. et al. Evaluation of Morphological Traits and Genetic Composition in Melon Germplasm. Korean Journal of Crop Science. 2020. Vol. 65 Is. 4). P. 485–495.  doi: 10.7740/KJCS.2020.65.4.485

10. Can H., Türkmen Ö. Collection of local Kyrgyzstan Melon genotypes and determination of morphologicalrelationships between some Anatolian Melons. Turkish Journal of Agriculture and Forestry. 2022. Vol. 46 Is. 2). P. 257–270.  doi: 10.55730/1300-011X.2976

11. Andrade I. S., de Melo C. A. F., de Sousa Nunes G. H., Holanda I. S. A., Grangeiro L. C., & Corrêa, R. X. Morphoagronomic genetic diversity of Brazilian melon accessions based on fruit traits. Scientia horticulturae. 2019. Vol. 243. P. 514–523.  doi: 10.1016/j.scienta.2018.09.006

12. Рябчун В. К., Кузьмишина Н. В., Богуславський Р. Л. Стан Національного генбанку рослин України у військовий час 2022 року. Генетичні ресурси рослин. 2022. Вип. 30. С. 11–21.  doi: 10.36814/pgr.2022.30.01

13. Сергєєва І. Л., Рябчун В. К., Кузьмишина Н. В., Богуславський Р. Л. Становлення та сьогодення Національного генбанку рослин України в умовах воєнного часу. Вісник аграрної науки. 2023. № 6 (843). С. 38–47.  doi: 10.31073/agrovisnyk202306-05

14. Холодняк О. Г., Холодняк О. О., Павлова С. Л. Формування та склад ознакової колекції дині звичайної (Cucumis melo L.). Генетичні ресурси рослин. 2021. № 28. С. 98–108. doi: 10.36814/pgr.2021.28.10

15. Феденко Н. М., Палінчак О. В. Стан та збагачення генетичного різноманіття дині звичайної. Генетичні ресурси рослин. 2014. Вип. 15. С. 76–86. URL: http://genres.com.ua/assets/files/15/10.pdf (дата звернення 17.11.24)

16. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві / за ред. Г.Л Бондаренка, К.І. Яковенка. Харків: Основа, 2001. 369 с.

17. Методика селекційного процесу та проведення польових дослідів з баштанними культурами: Методичні рекомендації. Київ: Аграрна наука, 2001. 132 с.

18. Фролов В. В., Холодняк О. Г., Рябчун В. К. Методичні рекомендації з вивчення відмінностей генофонду баштанних культур (кавун, диня, гарбуз, кабачок, патисон). Гола Пристань: ТОВ Айлант, 2010. 52 с.

19. Сучасні методики селекції овочевих і баштанних культур / за ред. Т.К. Горової, К.І. Яковенка. Харків: Основа, 2001. 642 с.

20. Методика проведення експертизи сортів рослин групи овочевих та грибів на відмінність, однорідність і стабільність: Методичні рекомендації. Київ: Український інститут експертизи сортів рослин, 2021. С. 243–265.

21. Опря А.Т., Дорогань-Писаренко Л.О., Єгорова О.В., Кононенко Ж.А. Статистика. Київ: Видавництво «Центр сучасної літератури», 2014. С. 149–150.

22. ДСТУ 5045:2008. Кавун, диня, гарбуз. Технологія вирощування. Загальні вимоги. [Чинний від 2009-07-01]. Київ: Держспоживстандарт України, 2009. ІІІ, 11 с. (Національний стандарт України).

23. Реєстрація колекцій генофонду рослин в Україні. Генетичні ресурси рослин. 2024. № 34. С. 116–117. URL: http://genres.com.ua/assets/files/34/15.pdf (дата звернення 17.11.24)

Розділ

Формування, вивчення та використання колекцій

Анотація

Мета. Дослідити відмінності генофонду дині звичайної за ступенем виявлення ідентифікаційних та господарських показників, сформувати ознакову колекцію дині за поєднанням ознак.

Результати й обговорення. В межах генеральної сукупності ознакової колекції здійснено аналіз мінливості ідентифікаційних ознак дині, визначено ступінь варіювання морфологічних властивостей листкової пластинки, черешка, молодого та стиглого плоду. За результатами морфо-біологічного оцінювання рослин виділено 51 сорт-еталон за 37 інформативними ідентифікаційними ознаками та 112 рівнями їх вираження. Серед 22 зразків ідентифіковано селекційно-цінні гени морфологічної сфери (L, ri, w, W).

В результаті оцінки генетичного різноманіття дині звичайної за основними господарсько-цінними ознаками виділено 11 джерел ранньостиглості (59–63 доби), 19 – високої продуктивності (1,80–2,32 кг/росл.), 7 – великоплідності (1,10–1,47 кг), 10 – багатоплідності (2,5–3,3 шт.), 8 – з високим вмістом сухої розчинної речовини (9,0–9,2%).

В процесі вивчення ознакової колекції дині визначено цінний зразок дині Самарська, який відрізняється поєднанням високих показників продуктивності (0,92 кг/росл.), середньої маси плоду (1,47 кг) з ранньостиглістю (69 діб) за середнього рівня вмісту розчинної сухої речовини (8,6%). Цінний зразок дині звичайної Самарська передано для проведення науково-технічної експертизи та реєстрації в НЦГРРУ. Напрямок використання в селекційних дослідженнях – при створенні ранньостиглих високоврожайних сортів та гетерозисних гібридів.

Висновки. Узагальнено результати восьмирічного вивчення генетичного різноманіття дині звичайної, на основі яких сформовано ознакову колекцію за сукупністю основних господарсько-цінних та інформативних ідентифікаційних ознак (свідоцтво про реєстрацію №328 від 23.01. 2024 р.). Впровадження ознакової колекції в селекційну роботу дозволить на 2–3 роки прискорити створення вихідних форм. За оцінки взаємозалежностей між господарськими ознаками визначено 55 джерел ранньостиглості, продуктивності та показника якості свіжої продукції. Передано на реєстрацію великоплідний зразок дині Самарська, який здатен забезпечувати високий рівень продуктивності.

Ключові слова