ОЗНАКОВА КОЛЕКЦІЯ ЖИТА ОЗИМОГО ЗА СТІЙКІСТЮ ДО ЗБУДНИКІВ ХВОРОБ ЯК ДЖЕРЕЛО ЦІННИХ ГОСПОДАРСЬКИХ ОЗНАК ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ

Мова статті

українська

Дата друку

13.08.24

Дата розміщення онлайн

23.11.2024

Установа

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН

Список літератури

1. Коніщук В. В., Єгорова Т. М. Агроекологічне районування України. Агроекологічний журнал. 2018. № 4. С. 6–22. doi: 10.33730/2077-4893.4.2018.155744

2. Raza A., Razzaq A., Saher-Mehmood S., Zou X., Zhang X., Lv Y., Xu, J. Impact of climate change on crops adaptation and strategies to tackle its outcome: A review. Plants. 2019. V. 8, № 2. Р. 34. doi: 10.3390/plants8020034

3. Ільчук M. M., Коновал I. A., Барановська О. Д., Євтушенко В. Д. Розвиток ринку зерна в Україні та його стабілізація. Економіка АПК. 2019. № 4. С. 29–38. doi: 10.32317/2221-1055.201904029

4. Фурсова Г. К., Фурсов Д. І., Сергєєв В. В. Рослинництво: лабораторно-практичні заняття. Навчальний посібник. Ч. 1. Харків, 2004. 380 с.

5. Маслак О., Радченко М. Варто вирощувати жито. АСКОЕХРЕКТ. 2011. № 2. С.14–17.

6. Єгоров Д. К., Змієвська О. А. Жито озиме як джерело сировини для виробництва біоетанолу. Вісник аграрної науки. 2019. № 6. С. 46–51. doi: 10.31073/agrovisnyk201906-07

7. Єгоров Д. К., Циганко В. А., Дем’яненко С. Б. Жито озиме як поновлювальне джерело енергії. Селекція і насінництво. 2020. № 117. С. 164–178. doi: 10.30835/2413-7510.2020.207162

8. Miedaner T., Hübner M., Koch S., Seggl A., Wilde P. Biomass yield of self-incompatible germplasm resources and test crosses in winter rye. Plant Breeding. 2010. V. 129. № 4. Р. 369–375.

9. Hübner M., Oechsner H., Koch S., Seggl A., Hrenn H., Schmiedchen B., Wilde P., Miedaner T. Impact of genotype, harvest time and chemical composition on the methane yield of winter rye for biogas production. Biomass and Bioenergy. 2011. V. 35. № 10). Р. 4316–4323.

10. Єгоров Д. К., Дерев’янко В. П. Озиме жито: дослідження стійкості сортів та ліній до грибкових захворювань. Основи селекції польових культур на стійкість до шкідливих організмів. Навчальний посібник. Харків, 2012. 236 с.

11. Chumikina L. V., Arabova L. I., Kolpakova V. V., Topunov A. F. The role of phytohormones in the regulation of the tolerance of wheat, rye, and triticale seeds to the effectof elevated temperatures during germination. Applied Biochemistry and Microbiology. 2019. V. 55 № 1. P. 59–66. doi: 10.1134/S0003683819010046

12. Симоненко Н. В., Голик Л. М., Левченко О. С. Генетико-статистичні параметри висоти рослин жита озимого з фенотиповим проявом генів el та wc у гомозиготному стані. Вісник аграрної науки. 2023. № 8. С. 39–44. doi: 10.31073/agrovisnyk202308-05

13. Мілютенко Т. Б., Довбиш М. Й., Клочко А. А., Лисікова В. М. Потенціал сортових ресурсів. Ефективне його використання — головна передумова стабільного виробництва зерна. Насінництво. 2011. № 2. С.1–6.

14. Гаврилюк М. М., Чайка В. Г. Функціонування насінництва: науково-організаційні  заходи. Насінництво. 2011. № 9. С. 1–4.

15. Рижук С. М., Мельничук А. О., Савчук О. І., Кочик Г. М., Приймачук Т. Ю. Ефективність вирощування жита озимого на осушуваних ґрунтах Полісся в умовах змін клімату. Вісник аграрної науки. 2021. № 8. С. 73–78. doi: 10.31073/agrovisnyk202108-09

16. Єгоров Д. К., Єгорова Н. Ю. Перспективи розвитку гетерозисної селекції в Україні — резерв збільшення врожаїв зерна озимого жита. Посібник українського хлібороба. 2009. Т. 1. С. 239–240.

17. Соколов В. М. Переконлива роль селекції. АгроПерспектива. 2009. № 8–9. С. 70–72.

18. Рябчун Н. І. Формування ознакових колекцій та сортів-еталонів за ознакою зимостійкості у озимих злаків. Селекція і насінництво. Харків, 2012. Вип. 101. С. 254–263.

19. Рябчун В. К., Кузьмишина Н. В., Богуславський Р. Л. Стан Національного генбанку рослин України у військовий час 2022 року. Генетичні ресурси рослин. 2022. № 30.  С. 11–16. doi: 10.36814/pgr.2022.30.01

20. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.

21. Ткачик С. О. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні. Вінниця: ФОП Корзун Д. Ю., 2016. 82 с.

22. Ткачик С. О. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових на відмінність, однорідність і стабільність. Вінниця: ФОП Корзун Д. Ю., 2016. 164 с.

23. ДСТУ 4749:2007 Пшениця озима. Метод визначення морозостійкості сортів. [Чинний від 2009-01-01]. Вид. офіц. Київ: Держспоживстандарт України. 2008. 8 с.

Розділ

Анотація

Викладено результати вивчення зразків озимого жита за цінними господарськими ознаками протягом 2019–2023 рр. На основі виділених джерел та еталонів сформовано ознакову колекцію за стійкістю до збудників хвороб, яка включає 60 зразків, що диференційовані за 21 ознакою та 107 рівнями їхнього прояву, походженням із семи країн світу. За біологічним статусом 48 зразків є сортами, десять — селекційними лініями та два –— синтетичними популяціями. Вони подані одним ботанічним видом Secale cereale L. і одним різновидом vulgare Koern. Виділено нові джерела з комплеком цінних господарських ознак: високими рівнями групової стійкості до збудників хвороб, проти вилягання, великої маси 1000 зернин і високою врожайністю (117 % та 125 % до стандарту) — Фрактальне (Україна) та Защита (Казахстан) відповідно, які є цінним вихідним матеріалом для створення перспективних сортів та гібридів озимого жита. 

Ключові слова

колекція, генофонд, озиме жито, вихідний матеріал, морозостійкість, стійкість до біотичних чинників, урожайність, джерело, еталон