СТУПІНЬ ТА ХАРАКТЕР ЕФЕКТІВ ГЕТЕРОЗИСУ ЛІНІЙ КУКУРУДЗИ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ЯКОСТІ ЗЕРНА

Мова статті

українська

Дата друку

27.09.22

Дата розміщення онлайн

07.12.2022

Установа

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Список літератури

1. Ст ратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року. / за ред. Ю. О. Лупенка, В. Я. Месель-Веселяка. Київ: ННЦ-ІАЕ‖, 2012. 182 с.
2. Gupta D. K., Acharya S., Patel J. B. Combining ability and heterosis studies in pigeonpea using A2 cytoplasm from Cajanus scarabaeoides as source of male sterility. Journal of Food Legumes. 2011. Vol. 24. P. 58−64.
3. Клочко А. Біохімія силосу — уроки силосного воркшопу від LNZ Group 2021. URL: https://kurkul.com/spetsproekty/ 1155− biohimiya− silosu−− uroki−silosnogo− vorkshopu−vid− lnz−group. (дата звернення 10.06.22)
4. Begna T. Combining ability and heterosis in plant improvement. Open Journal Plant Science. 2021. Vol. 6, No 1. P. 108−117. doi: 10.17352/ojps.000043
5. Овсянікова Н .С., Чупіков М. М., Барсуков І. П. Комбінаційна здатність нових самозапилених ліній кукурудзи. Селекція і насінництво. 2010. №98. С. 38−45.
6. Fu H., Dooner H. K. Intraspecific violation of genetic colinearity and its implications in maize. PNAS. 2002. Vol. 99. P. 9573−9578. doi: 10.1073/pnas.132259199
7. Duvick D. N. Biotechnology in the 1930s: the development of hybrid maize. Nature Reviews Genetics. 2001. Vol. 2. P. 69−74. doi: 10.1038/35047587.
8. Graham G. I., Wolff D. W., Stuber C. W. Characterization of a yield quantitative trait locus on chromosome five of maize by fine mapping. Crop Science. 1997. Vol. 37. P. 1601−1610. doi: 10.2135/cropsci1997.0011183X003700050033x.
9. Білокур Ю. В., Рябовол Л. О. Створення та оцінка вихідного матеріалу для селекції еректоїдних форм кукурудзи. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2018. С. 95−106.

10.  Riedelsheimer C., Czedik-Eysenberg A., Grieder C., Lisec J., Technow F., Sulpice R. Genomic and metabolic prediction of complex heterotic traits in hybrid maize. Nature Genetics. 2012. Vol. 44. P. 217−220. doi: 10.1038/ng.1033.

11.  Деркач К. В., Абраімова О. Є., Сатарова Т. М. Морфогенез in vitro у ліній кукурудзи гетерозисної групи Ланкастер. Цитология і генетика. 2017. Т. 51, № 1. С. 61–68.

12.  Черчель В. Ю., Боденко Н. А. Врожайність зерна та гіпотетичний гетерозис сестринських гібридів кукурудзи плазми Рейд. Бюлетень Інституту зернового господарства. 2010. №39. С. 12−15.

13.  Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва: Альянс. 2014. 351с.

14.  Ткачик С. О., Присяжнюк О. І., Лещук Н. В. Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Загальна частина. Вінниця, 2016. 119 с.

15.  Омаров Д. С. К методике учета и оценки гетерозиса у растений. Сельськохозяйственная биология. 1975. Т. 10, №1. С. 123−127.

16.  Жемойда В. Л., Макарчук О. С., Спряжка Р. О. Оцінка вихідного матеріалу кукурудзи за якісними показниками зерна. Сільське господарство і лісівництво. 2020. №17. С. 120−129. doi: 10.37128/2707−5826−2020−2−11

 

Розділ

Джерела та донори

Анотація

У тестерних схрещуваннях було отримано 65 експериментальних гібридів кукурудзи, материнськими формами яких слугували інбредні лінії ВК13, ВК69, АЕ801 та АЕ392 — носії мутантних генів структури ендосперму wx та ae відповідно. В якості батьківських компонентів, для отримання гібридів з високими показниками якості зерна вперше було використано інбредні лінії СО255, АК159, АК157, G255, FV243 та ХЛГ1203. За результатами досліджень 2020–2021 років встановлено, що найбільш раціональним добором батьківських пар за показниками якості зерна є добір за вмістом у зерні крохмалю, оскільки вплив батьківських форм за даною ознакою стабільно у роки досліджень становив більше 50 %. Високим проявом ефектів гетерозису за комплексом показників якості характеризуються гібриди ВК13×УХК678 та ВК13×УХК686. За вмістом у зерні крохмалю наддомінування батьківської форми з більшою величиною прояву ознаки виявлено у гібридів ВК13×УХК678, ВК13×УХК686, ВК19×FV243, АЕ801×ВК32; за вмістом у зерні олії: ВК13×УХК678, ВК13×УХК686, ВК13×ВК37, АЕ392×СО255, АЕ392×ХЛГ1203 та АЕ392×АК157. Виділено інбредні лінії кукурудзи, які доцільно використовувати в якості батьківських компонентів при створенні гетерозисних гібридів кукурудзи: ХЛГ1203, СО255, АК159 та АК157.

Ключові слова

кукурудза, гетерозис, гібрид, білок, крохмаль, олія