КОЛЕКЦІЯ ЯРОГО ТРИТИКАЛЕ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ

Мова статті

українська

Дата друку

21.12.2023

Дата розміщення онлайн

28.04.2024

Установа

Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН

Список літератури

1. Білітюк А. П. Культура, що збільшує рентабельність: пшениця + жито = тритикале Агроном. 2007. № 4. С. 96–101.

2. Формування продуктивності тритикале ярого в лівобережному лісостепу України: кол. монографія./Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М., Бобро М. А., Пузік Л. М. Харків: Майдан, 2015. 354 с.

3. Щипак Г. В. Тритикале і пшениця: селекція на адаптивність, урожайність, якість. Київ: Атопол, 2019. 480 с.

4. Кириченко В. В., Щипак Г. В., Кобизєва Л. Н., Святченко С. І. Сучасна селекція високоврожайних сортів тритикале з поліпшеною якістю зерна. Вісник аграрної науки. 2022. Том 100. №3. С. 52–61. doi: 10.31073/agrovisnyk202203-07

5. Mos M., Wojtowicz T. The effect of seed sprouting damage on field emergence and yield of spring triticale. Journal of Central European Agriculture. 2004. Vol. 5. № 4. P. 251–258.

6. Чернобай С. В, Рябчун В. К., Капустіна Т. Б., Мельник В. С., Щеченко О. Є. Сучасний стан базової колекції тритикале ярого Національного центру генетичних ресурсів рослин України. Генетичні ресурси рослин. 2018. № 23. С. 75–85. doi: 10.36814/pgr.2018.23.07

7. Чернобай С. В., Рябчун В. К., Капустіна Т. Б., Мельник В. С., Щеченко О. Є. Історія розвитку наукових досліджень та досягнення лабораторії селекції тритикале ярого. Теоретичні дослідження та практичні досягнення Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН: історія та сьогодення (1908–2018 рр.)/за ред. В. В. Кириченка Харків: ФОП Бровін О.В., 2018. С. 359–401.

8. Zillinsky F. Progress and problems in developing Triticales. CIMMYT News. 5/8, 1. 1970. P. 5–8.

9. Чернобай С. В., Рябчун В. К., Капустіна Т. Б., Мельник В. С. Різноманіття тритикале ярого в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України. Тритикале — культура ХХІ сторіччя: тези доповідей Міжнар. наук.-практ. Конференції (4–6 липня 2017 р.). Харків, 2017. С. 55–56.

10. Чернобай С. В. Рябчун В. К., Капустіна Т. Б., Мельник В. С., Щеченко О. Є. Збагачення генетичного різноманіття колекції тритикале ярого. Сучасні технології підвищення генетичного потенціалу рослин: збірник тез Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю Національної академії аграрних наук та 110-річчю заснування Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН (4–5 липня 2018 р.). Харків: Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр‘єва НААН, 2018. С. 203–205.

11. Носко Р. П., Рябчун В. К., Шатохін В. І. Національна колекція тритикале ярого: формування, вивчення та використання зразків генофонду. Генетичні ресурси рослин. 2009. № 7. С. 108–116.

12. Пополнение, сохранение в живом виде и изучение мировой коллекции пшеницы, эгилопса и тритикале: методические указания/Мережко А. Ф., Удачин Р. А., Зуев В. Е., Филатенко А. А., Сербин А. А., Ляпунова О. А., Косов В. Ю., Куркиев У. К., Охотникова Т. В., Наврузбеков Н. А., Богуславський Р. Л., Абдулаєва А. К., Чикида Н. Н., Митрофанова О. П., Потокина С. А. Санкт-Петербург: ВИР, 1999. 82 с.

13. Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Загальна частина. Київ, 2016. 117 с.

14. Ярош А. В., Рябчун В. К., Леонов О. Ю. Методологія оцінки твердості зерна у пшениці м’якої озимої. Генетичні ресурси рослин. 2014. № 23. С. 120–131.

15. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.

16. Атлас почв Украинской ССР под ред. Н. К. Крупского, Н. И. Полупана. Укр. научно-исследовательский институт почвоведения и агрохимии им. А. Н. Соколовского. Киев: Урожай, 1979. 160 с.

Розділ

Формування, вивчення та використання колекцій

Анотація

Наведено методологію та результати оцінки зразків та формування базової колекції ярого тритикале в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України. Сформована в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН колекція ярого тритикале нараховує 2154 зразки, що походять з 26 країн світу. До її складу входять 46 сортів і 1680 селекційних ліній з України, 101 сорт і 252 лінії з інших країн та 75 генетичних ліній. Колекцію сформовано за основними цінними господарськими ознаками (висота рослин, тривалість вегетаційного періоду, обмолот колоса, урожайність, маса 1000 зернин, стійкість до хвороб, технологічні властивості та ін.). Виділено еталони за рівнем прояву більшості морфо-біологічних та цінних господарських ознак. Паспортизовано всі зразки колекції. До Національного сховища закладено 1935 зразків, з них 1585 на довгострокове зберігання та 350 — на середньострокове.

Ключові слова

яре тритикале, колекція, генофонд, зразок, еталон, джерело, ознака