СЕЛЕКЦІЙНА ЦІННІСТЬ ЗРАЗКІВ ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ КАРТОПЛІ ЯК ДЖЕРЕЛ СТІЙКОСТІl ДО ГРИБКОВИХ ХВОРОБ

Мова статті

українська

Дата друку

22.12.2022

Дата розміщення онлайн

14.05.2023

Установа

Інститут картоплярства НААН

Список літератури

1. Paluchowska P., Śliwka J., Zhimin Y. Late blight resistance genes in potato breeding. Planta. 2022. Vol. 255, № 127. doi: 10.1007/s00425-022-03910-6

2. Haverkort A. J., Boonekamp P. M., Hutten R., Jacobsen E., Lotz L. A., Kessel G. J., Vossen J. H., Visser R. G. Durable late blight resistance in potato through dynamic varieties obtained by cisgenesis: scientific and societal advances in the DuRPh project. Potato Research. 2016. 59. Р. 35–66. doi: 10.1007/s11540-015-9312-6

3. Фітопатогенні бактерії. Бактеріальні хвороби рослин /Гвоздяк Р. І. та ін. Київ: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2011. Т. 1. 444 с.

4. Кирик Н. Н., Пиковский М. И., Азаики С. А. Болезни овощных культур и картофеля. Київ: ЦП КОМПРИНТ, 2016. 434 с.

5. Бородай В. В., Парфенюк А. І. Поширеність та розвиток основних хвороб картоплі (Solanum tuberosum L.) в Україні. Агроекологічний журнал. 2018. № 4. С. 82–87. doi: 10.33730/2077-4893.4.2018.161774

6. Akino S., Takemoto D., Hosaka K. Phytophthora infestans: a review of past and current studies on potato late blight. Journal of General Plant Pathology. 2014. 80. P. 24–37. doi: 10.1007/s10327-013-0495-x

7. Фурдига М. М., Купріянова Т. М., Кирилішин В. В., Ганіна О. О. Генофонд картоплі України — джерела та донори пріоритетних і нових напрямків у селекції культури. Картоплярство України. 2010. № 3-4 (20-21). С. 9–12.

8. Jo K. R., Visser R. G., Jacobsen E., Vossen J. H. Characterisation of the late blight resistance in potato differential MaR9 reveals a qualitative resistance gene, R9a, residing in a cluster of Tm-2² homologs on chromosome IX. Theoretical and Applied Genetics. 2015. 128. Р. 931–941. doi: 10.1007/s00122-015-2480-6

9. Микроорганизмы. Возбудители болезней растений: справочник/Билай В. И. и др. Київ: Наукова думка, 1986. 552 с.

10. Методологія оцінювання сортозразків картоплі на стійкість проти основних шкідників і збудників хвороб/за ред. С. О. Трибеля, Б. А. Бондарчука. Київ: Аграрна наука, 2013. 264 с.

11. Подгаєцький А. А. Генофонд картоплі, його складові, характеристика і стратегія використання. Картопля. Київ, 2002. Т. 1. С. 156–198.

12. Осипчук А. А. Результати та завдання селекції картоплі в Україні. Картоплярство. 2002. Вип. 31. С. 15–21.

13. Подгаецкий А. А., Коваль Н. Д. Источники устойчивости картофеля к сухой фузариозной гнили. Селекция и семеноводство. 1989. № 4. С. 33–34.

14. Подгаецкий А. А., Коваль Н. Д. Поиск источников устойчивости к сухой фузариозной гнили. Научн. тр НШИКХ. Селекция и биотехнология картофеля. 1990. С. 38-43.

15. Подгаєцький А. А. Генетичні ресурси картоплі України. Картоплярство. 2001. Вип. 34–35. С. 12–22.

16. Картоплярство: Методика дослідної справи /Бондарчук А. А. та ін., за ред. Бондарчука А. А., Колтунова В. А. Вінниця: ТОВ "Твори", 2019. 652 с. 

17. Картоплярство: Селекція. Селекція картоплі на стійкість (імунітет) до хвороб і шкідників/за ред. А.А. Бондарчука, Т.М. Олійник. Вінниця: ТОВ “Tвори”, 2020. 624 с.

Розділ

Джерела та донори

Анотація

Викладено результати оцінки складових генофонду картоплі щодо стійкості до фітофторозу та фузаріозу, що викликаються Phytophthora infestans (Mont.) de Bary та Fusarium sambucinum Fuck). Серед зразків диких видів виділено джерела стійкості як до фітофторозу бульб так і до сухої фузаріозної гнилі. Зразки видів Solanum vernei Bitt.et Wittm., Solanum ocadae Hawk., Solanum dodsii Corr., Solanum venturii Hawkes & Hjert, Solanum boliviense Dun. мали високу стійкість бульб проти P. infestans. Також виділено 31 зразок диких видів з високою стійкістю до F. sambucinum. Серед новоствореного матеріалу беккросів багатовидових гібридів 31 зразок виділено з  високою та дуже високою стійкістю бульб до патогена. Найвищою стійкістю характеризувались беккроси Г13.45с14, Г14.4с11, Г15.7с105, Г15.10с14, Г15.24с17, Г15.31с3, Г15.32с50, Г15.32с54, Г15.32с77, Г15.36с13, Г15.36с22, Г15.38с14, Г17.16с8, Г17.17с12, Г17.17с13, Г17.19с2, Г17.22с50, Г17.28с8. Отримано беккроси багатовидових гібридів з високою стійкістю картоплиння до P. infestans в кількості 6 генотипів. Зразки колекції генетичних ресурсів картоплі, що підтримуються в Інституті картоплярства НААН характеризуються як донори стійкості до P. infestans: 04.20с116 (UM0101669), 86.685с56 (UM0101705), 88.730с3 (UM0102547), 91.15-41 (UM0101580), 88.1425с1 (UM0101706), 88.1450с2 (UM0101595), Сантарка (UM0102819), Подолія (UM0102818), Гурман (UM0102878), Зарево (UM0100181). Виявлено джерела стійкості до F. sambucinum серед беккросів багатовидових гібридів. Високою індивідуальною стійкістю характеризувались беккроси Г13.49с45, Г15.36с22, Г17.10с1, Г17.22с12, Г17.22с50, Г17.28с8. Високу селекційну цінність мають беккроси Г15.36с22, Г17.10с1, Г17.22с12, Г17.22с50, які характеризуються стійкістю на рівні 7-9 балів, як до збудника P. infestans, так і F. sambucinum. Беккрос Г17.28с8 виділився за високою стійкістю проти фітофторозу картоплиння, а також проти сухої фузаріозної гнилі.

Ключові слова

картопля, дикі види, беккроси багатовидових гібридів, стійкість, фітофтороз, суха фузаріозна гниль