КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ КРАЩИХ ФОРМ ГОРІХА ГРЕЦЬКОГО ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Мова статті

українська

Дата друку

11.07.2025

Дата розміщення онлайн

12.07.2025

Установа

Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького

Список літератури

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ  

1. Plants of the World Online URL: https://powo.science.kew.org/(дата звернення 01.03.21)
2. Меженський В. М., Меженська Л. О. Етимологічні дослідження: горіх волоський (Juglans regia L.). Journal of Native and Alien Plant Studies. 2020. №16. С. 112–124.
3. Kris-Etherton P. M., Yu-Poth S., Sabate J., Ratcliffe H. E., Zhao G. and Etherton T. D. Nuts and their bioactive constituents: effects on serum lipids and other factors that affect disease risk. The American Journal of Clinical Nutrition.1999. №.70. Р. 504–511.
4. Ertürk U., Akça Y. Overview of walnut culture in Turkey. VII International Walnut Symposium. 2013. № 1050. Р. 369–372. doi:10.17660/ActaHortic.2014.1050.50
5. Гузь М., Гречаник Р. Поліморфізм та селекція горіха грецького. Наукові праці Лісівничої академії наук України. 2008. Вип. 6. С. 83–86.
6. Botu M., Tudor M., Botu I., Cosmulescu S., Papachatzis A. Evaluation of walnut cultivars in the conditions of the Oltenia’s hill area regarding functioning potential. Analele Universitatii din Craiova, Biol Hort Tehnolo prelucrarii produselor agricole. Ingineria Mediului. 2010. № 15. Р. 94–103.
7. Cosmulescu S., Botu M. Walnut biodiversity in southwestern Romania resource for perspective cultivars. Pakistan Journal of Bota ny. 2012. Vol. 44. № 1. P. 307–311.
8. McGranahan G. H., Leslie C., Walnut. Fruit breeding/edited Badenes M. L, Byrne D. H. Springer New York Dordrecht Heidelberg London. 2012. Р. 827-846. doi: 10.1007/978-1-4419-0763-9_22.
9. Akca Y., Ozongun S.. Selection of late leafing, late flowering, laterally fruitful walnut (Juglans regia) types in Turkey. New Zealand Journal of Crop and Horticultural Science. 2004. Vol. 32. № 4. P. 337–342. doi: 10.1080/01140671.2004.9514313

10.  Sharma R. M., Kour K., Singh B., Yadav S., Kotwal N., Rana J. C., Anand R. Selection and characterization of elite walnut (Juglans regia L.) clone from seedling origin trees in North Western Himalayan region of India. Australian Journal of Crop Science. 2014. Vol. 8. № 2. P. 257–262.

11.  Ghasemi M., Arzani K., Hassani D. Evaluation and identification of walnut (Juglans regia L.) genotypes in Markazi province of Iran. Crop Breeding. 2012. Vol. 2. № 2. P.119–124. doi: 10.22092/cbj.20 12.100429

12.  Єрмоленко А. П. До селекції грецького гopixa. Сад та город. 1935. № 2. С. 24–26.

13.  Єрмоленко А. П. Про добір зимостійких i швидкоростучих форм сіянців грецького ropixa (Juglans regia L.). Збірник робіт по селекції і фізіології деревних порід. 1936. С. 9–24.

14.  Скоробогатый А. Ф. Перспективы селекции грецкого ореха и расширение его культуры на Украине и в аналогичных районах РСФСР. Плодовые культуры. 1936. С. 135–141.

15.  Бадалов П. П. О состоянии и перспективах развития ореховодства в Украине. Лісовий журнал. 2011. № 2. С. 28–31.

16.  Щепотьєв Ф. Л. 1950. Селекция грецкого ореха. Селекция древесных пород. С. 69–107.

17.  Ненюхин В. Н. Отбор плюсовых деревьев ореха грецкого на Украине. Лесное хозяйство. 1969. № 2. С. 39–42.

18.  Риженко Т. С., Лось С. А. Дослідження з селекції представників роду Juglans на території ДСДЛЦ "Веселі Боковеньки". Генетичні ресурси рослин. 2021. № 29. С. 69–82. doi: 10.36814/pgr.2021.29.07

19.  Бадалов П. П. До 100-річчя з часу заснування дендропарку «Веселі Боковеньки». Лісівництво і агролісомеліорація.1995. Вип. 90. С. 3–8.

20.  Методика сортовипробування лісових деревних порід. Відомче випробування (нова редакція) / Лось С. А., Терещенко Л. І., Торосова Л. О., Гайда Ю. І., Висоцька Н. Ю., Яцик Р. М., Григорьєва В. Г., Плотнікова О. М., Шлончак Г. А., Митроченко В. В., Дишко В. А. 2019. 37 с.

21.  Descriptor for walnut (Juglans spp.) Intrenational Plant Genetic Resourses Instinute. 1994. URL: https://hdl.handle.net/10568/73159 (дата звернення 23.11.24)

22.  Beyhan N., Demir T. Selection of promising walnut genotypes in Samsun province in  Turkey. Journal of Agronomy. 2006. Vol. 5. Is. 3. P. 435–439. doi: 10.3923/ja.2006.435.439

23.  Chandler walnut tree. In:WalTree. URL: https://www.waltreeturkey.com/chandler-walnut-tree (дата звернення 15.11.24)

24.  Sütyemez M., Özcan A., Bükücü Ş.B. A superior genetic source for late leafing in walnut ‘Ahir Nut’. Horticultural Science (Prague). 2022. Vol. 49. Is. 4. 205–212. doi: 10.17221/22/2022HORTSCI

25.  Щепотьєв Ф. Л. Горіхи.Урожай.1987. 184 с.

26.  Madero Er., Trabichet Fc., Pepe F., De Wright E. Manual de manejo del huerto de nogal pecán, Ediciones INTA. 2017. 94 p.

27.  De Marco R., Goldschmidt R. J. Z., Herter F. G., Martins C. R., Mello-Farias P. C., Uberti A. The irrigation effect on nuts’ growth and yield of Carya illinoinensis. Anais da Academia Brasileira de Ciências. 2021. Vol. 93. № 1. e20181351. dоі: 10.1590/0001-3765202120181351

28.  Guiqing X., Jinyao L., Haifang H., Tuqiang C. 2024. Effect of deficit irrigation on physiological, morphological and fruit quality traits of six walnut tree cultivars in the inland area of Central Asia. Scientia Horticulturae. Vol. 329. 112951  dоі: 10.1016/j.scienta.2024.112951

29.  Rana J.C., Singh D., Yadav S.K., Verma M.K., Kumar K., Predheep K. Genetic diversity collected and observed in Persian walnut (Juglas regia L.) in the western himalayan region of India. Plant Genet Resour News Letter. 2007. Vol.151. P. 68–73.

Розділ

Джерела та донори

Анотація

Мета. Відбір найбільш перспективних форм горіха грецького для впровадження у промислове горіхівництво та використання у подальшій селекції за комплексом показників.

Результати та обговорення. Обліки інтенсивності плодоношення на маточно-живцевій плантації на території Дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр «Веселі Боковеньки» у степовій частині Кіровоградської області засвідчили коливання показників форм у різні роки від 1 до 4 балів. Найкращими середніми показниками характеризувалися форми В-20-1, Красавец, Дичка, Д-21, Д-6, Курзим, ЕС-56-50, Шаровидний, Д-59. Дуже великі горіхи у форм К-5-2,  4-96, К-29-22, ВЛ, ЕС-64-12, МЕС-3-13, Сонячний, БИ, МЕС-3-6 (14,3 – 15,1 г). Більшість форм характеризувалися середнім виходом ядра — від 43,9 % (МЕС-3-6) до 46,4 % (Дичка), високий вихід ядра у Шаровидний (50,0 %) і К-21-2 (51,4 %). Найтоншу шкарлупу виявлено у форм Д-13, К-21-2, 4-95, що полегшує їх очищення. Форми КР29, ЕС-42-6, К-21-1, К-4-7, Колхозний, Красавец, МЕС-1-16, МЕС-14-33, МЕС-1-5, БЛ, ЕС-58-12, Шаровидний, БИ, МЕС-3-6 характеризувалися шкарлупою середньої товщини (від 1,45 до 1,65 мм). Більшість форм виявилися стійкими або відносно стійкими до жорстких умов степу. За сумою балів визначено п’ять найбільш перспективних для промислового вирощування та використання у подальшій селекції форм.

Висновки. Серед 61 форм виділено 10, які мали найкращі середні показники врожайності. Найкращими за технічними якостями плодів виявилися форми: 4-95, К-21-2, МЕС-3-6, Д-13, БИ, Шаровидний, ЕС-58-12 та БЛ. Найбільш стійкими до жорстких умов степу виявилися форми БР, В-20-29, ВЛ, Д-15, ЕС-64-12 та СТ. За результатами оцінювання показників рясності плодоношення, стану, маси горіха, виходу ядра, товщини шкаралупи найбільш перспективні форми К1А (17,9 балів) К-21-2 (16,5 балів), МЕС-3-6 (16,2 бали), БИ (15,7 балів) та Д-13 (15,7 балів) рекомендовано для промислового вирощування та використання у подальшій селекції.

Ключові слова