Натисніть Enter для пошуку, Esc для скасування

ПЛАСТИЧНІСТЬ І СТАБІЛЬНІСТЬ КОЛЕКЦІЙНИХ ЗРАЗКІВ ОЗИМОГО ТРИТИКАЛЕ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ ЗА ВРОЖАЙНІСТЮ ЗЕРНА

Мова статті

українська

Дата друку

13.08.24

Дата розміщення онлайн

23.11.2024

Установа

Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН

Список літератури

  1. Заїка Є. В. Оцінка зразків пшениці м’якої озимої за врожайністю та екологічною пластичністю. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2020. Т. 27. С. 232–238. doi: 10.7124/FEEO.v27.1332.
  2. Холод С. М., Кірʼян В. М., Ільїчов О. Г., Ляшенко В. В., Карасенко В. М. Визначення  високопродуктивних сортів пшениці мʼякої озимої за господарсько-цінними ознаками в зоні південного лісостепу України. Scientific Progress & Innovations. 2023. Т. 26. № 2. С. 44–50. doi: 10.31210/spi2023.26.02.08.
  3. Терлецька М. І., Біловус Г. Я., Пущак В. І., Яремко В. Я. Оцінка сортів ячменю озимого за адаптивністю до умов навколишнього середовища в конкурсному та екологічному сортовипробуванні. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 69 (2). С. 123-136. doi: 10.32636/01308521.2021-(69)-2-8.
  4. Ващенко В. В., Вискуб Р. С., Вінюков О. О. Екологічна пластичність сортів пшениці озимої різного походження за врожайністю. The 1st International scientific and practical conference «Innovative development of science, technology and education» (October 19-21, 2023). Vancouver: Perfect Publishing, Canada. 2023. Р. 13.
  5. Ярош А. В., Рябчун В. К. Адаптивність озимої м’якої пшениці за параметрами гомеостатичності та селекційної цінності. Генетичні ресурси рослин. 2021. № 28. 36–47. doi: 10.36814/pgr.2021.28.03.
  6. Лозінська Т. П., Хрик М. В. Екологічна пластичність і стабільність урожайності сортів пшениці м’якої ярої в умовах біостаціонару Білоцерківського НАУ. Sectoral research XXI: characteristics and features: collection of scientific papers «Scientia» with Proceedings of the II International Scientific and Theoretical Conference. (October 15, 2021). Vol. 1. Chicago: European Scientific Platform. USA, 2021. doi:10.36074/scientia-15.10.2021.
  7. Дудкіна А. П., Вінюков О. О., Гирка А. Д. Вплив ґрунтово-кліматичних умов східної частини північного степу на сорти ячменю ярого екологічного сортовипробування. Таврійський науковий вісник. 2020. № 115. С. 48–58. doi:10.32851/2226-0099.2020.115.7.
  8. Кузьменко Є. А., Федоренко М. В., Пірич А. В., Близнюк Р. М. Екологічна пластичність і стабільність перспективних ліній пшениці м’якої ярої (Triticum aestivum L.) за врожайністю. Plant Varieties Studying and Protection. 2023. № 18 (4). С. 242–250. doi: 10.21498/2518-1017.18.4.2022.273985.
  9. Єгупова Т. В., Романюк П. В. Сучасні технології вирощування тритикале озимого в правобережному Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2020. № 7 (808). С. 31 – 37. doi: 10.31073/agrovisnyk202007-04.

10.  Eberhart S. A., Russell W. A. Stability parameters for comparing varieties. Crop Science. 1966. Vol. 6. № 1. P. 36–40. doi: 10.2135/cropsci1966.0011183X000600010011.

11.   Пакудин В. З., Лопатина Л. М. Оценка экологической пластичности и стабильности сортов сельскохозяйственных культур. Сельскохозяйственная биология. 1984. № 4. С. 109–113.

12.  Бурденюк-Тарасевич Л. А., Дубова О. А., Хахула В. С.  Оцінка адаптивної здатності сортів пшениці мʼякої озимої в умовах лісостепу України. Селекція і насінництво. 2012. Вип. 101. С. 3–11.

13.  Хоменко С. О., Федоренко І. В., Федоренко М. В. Гомеостатичність та селекційна цінність колекційних зразків пшениці мʼякої ярої для умов лісостепу України. Миронівський вісник. 2016. № 3. С. 85 – 93.

14.  Хангильдин В. В., Литвиненко Н. А. Гомеостатичность и адаптивность сортов озимой пшеницы. Научно-технический бюллетень ВСГИ. 1981. Вып. 1. С. 8–14.

15.  Докукіна К. І. Екологічна пластичність ліній пшениці похідних від синтетиків геномної структури ABD. Селекція і насінництво. 2020. Вип. 117. С. 59–68. doi: 10.30835/2413-7510.2020.206975.

Розділ

Анотація

Наведені результати оцінки колекційних зразків озимого тритикале різного екологічно-географічного походження за врожайністю зерна та екологічною пластичністю для подальшого їх використання, як вихідного матеріалу в селекційному процесі. Виділено зразки (bi > 1,0), для яких характерне зростання зернової продуктивності за поліпшення умов вирощування та середній рівень урожайності, вищий від середньої за дослідом — Богодарське, Remiko, Нина, Амос, Гермес, АД 256, Наварра, Бета, Скиф, Dinaro, Десятинне, Павлодарський, Aliko та Ярослава. За результатами розрахунку екологічної пластичності виділено найбільш стабільні зразки — Богодарське, Никанор, Remiko, Maestro, Обрій миронівський, Гермес, Salto, Наварра, Бета, Dinaro, Alikoта Ярослава. Визначено зразки з високою гомеостатичністю та слабким рівнем варіації — Никанор, Salto та Бета. Одержані результати вказують на те, що виділені зразки можуть мати високу потенційну зернову продуктивність і позитивно реагувати на покращення умов вирощування, тому їх доцільно використовувати як батьківські компоненти для створення високоадаптивних сортів тритикале озимого.

Ключові слова

тритикале озиме, урожайність, адаптивність, стійкість, гомеостатичність, селекційна цінність