Нажмите Enter для поиска, Esc для отмены

НОРМА РЕАКЦІЇ ІНТРОДУКОВАНИХ ЗРАЗКІВ КАРТОПЛІ ЗА ГОСПОДАРСЬКИМИ ОЗНАКАМИ В УМОВАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

НОРМА РЕАКЦІЇ ІНТРОДУКОВАНИХ ЗРАЗКІВ КАРТОПЛІ ЗА ГОСПОДАРСЬКИМИ ОЗНАКАМИ В УМОВАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

Мова статті

Українська

Дата друку

17.06.2021

Дата розміщення онлайн

16.11.2021

Установа

Інститут картоплярства НААН

Список літератури

1. Пахольчук В. Д., Пахольчук І. В., Марценюк С. А. Вирощування екологічно чистої картоплі в сільськогосподарських підприємствах Волинської області. Луцьк, 2013. С.3– 8.

2. Быкова И. В., Шмаков Н. А., Афонников Д. А., Кочетов А. В., Хлесткина Е. К. Достижения и перспективы использования методов высокопроизводительного секвенирования в генетике и селекции картофеля. Вавиловский журнал генетики и селекции. 2017. Т.21. №1. С. 96–103. doi: 10.18699/VJ17.227

3. Солонечнии П. М., Козаченко М. Р., Васько Н. І. Розширення генетичного різноманіття ячменю ярого в результаті рекомбінаціі різновиднісних і кількісних ознак. Генетичні ресурси рослин. 2011. № 9. С. 138–147.

4. Гадзало Я. М. Стан та перспективи розвитку картоплярства в Україні. Картоплярство України. 2014. № 3–4. С. 2–7.

5. Подгаєцький А. А. Характеристика генетичних ресурсів картоплі та їх практичне використання. Генетичні ресурси рослин. 2004. №1. С. 103–109.

6. Гордієнко В. В., Захарчук Н. А., Бельдій Н. М. Генетичні ресурси картоплі: збереження, вивчення та використання. Картоплярство України. 2014. № 3–4. С.15–17.

7. Подгаецкий А. А. Проблемы адаптивного картофелеводства и их решение. Адаптивное растениеводство: проблемы и решения. Минск: Полиграф, 2004. С. 3 –7.

8. Пискун Г. И. Селекция адаптивных сортов картофеля. Адаптивное растениеводство: проблемы и решения. Минск: Полиграф, 2004. С. 7–19.

9. Методичні рекомендації щодо проведення досліджень з картоплею. Немішаєве, 2002. 182 с.

Розділ

Інтродукція

Анотація

В умовах Полісся України проведено дослідження щодо прояву основних господарсько-цінних ознак у інтродукованих зразків картоплі. У дослідження були залучені сорти та бекроси багатовидових гібридів української та іноземної селекції. Серед них 13 сортів створені білоруськими селекціонерами, два з Нідерландів та п’ять з України. Бекроси багатовидових гібридів отримані з Науково-практичного Центру НАН Білорусі. Установлено, що зразки по різному реагували на зміну  ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Виділено цінні джерела окремих або комплексу господарсько-цінних ознак з високою нормою реакції при вирощуванні в умовах зони Полісся України, які рекомендуються для залучення у практичну селекцію з метою створення нових сортів: за продуктивністю: Arizona та Гармония; за вмістом крохмалю в бульбах: Богач, Лад, Альянс, Палац, Вектар, Гармония, за комплексом ознак: Гармония. Серед бекросів багатовидових гібридів інтродукованих з Білорусі, виділено зразки з високою продуктивністю: 9-10-11, 54-10-3, 19у06-2а, 89у06-2а, 210.76а/07-32, 9-10-11, 212.81-7;  великобульбовістю: 9-10-11;  високим вмістом крохмалю в бульбах – 9-10-11, 65-09-9, 56-09-38, 212.48-1, 54-10-3, 89у06-2а; комплексом корисних ознак: 9-10-11. Також виділено джерела стійкості проти мокрої гнилі: гібриди 212.216-2,  65-09-9 та 212.81-7.

Ключові слова

картопля, сорт, бекрос багатовидових гібридів, господарсько-цінні ознаки, продуктивність, варіювання ознаки