Нажмите Enter для поиска, Esc для отмены

УРОЖАЙНІСТЬ I СТІЙКІСТЬ ДО ЛИСТКОВИХ ХВОРОБ СУЧАСНИХ СОРТІВ ОЗИМОЇ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЛІМІТУЮЧОГО ВПЛИВУ БІОТИЧНИХ ЧИННИКІВ

Мова статті

Українська

Дата друку

23.12.20

Дата розміщення онлайн

29.04.2021

Установа

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН Національний центр генетичних ресурсів рослин України, Полтавська державна аграрна академія

Список літератури

1. Волкодав В. В., Кисіль М. І., Захарчук О. В. Економічна ефективність діяльності державної служби з охорони прав на сорти рослин. Економіка АПК. 2006. № 1. С. 67–69.

2. Василюк П. М. Напрямки адаптивної селекції пшениці озимої. Стан і перспективи формування сортових рослинних ресурсів в Україні. Перша міжнародна наук.-практ. конференція. Тези доповідей (11 – 12 липня 2012 р.): Київ, 2012. С. 48–49.

3. Коптик И. К. Сортовой состав озимой пшеницы и этапы сортосмены в Республике Белорусь «Наше сельськое хозяйство». 2010. № 2. URL: https:// www.agriculture.by. (дата звернення 12.11.2020)

4. Моргун В. В., Санін Є. В., Швартау В. В. Сорти та оптимальні системи вирощування озимої пшениці. Клуб 100 центнерів. Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, компанія Сингента, Швейцарія. Київ: Логос, 2012. 132 с.

5. Литвиненко М. А., Колипанов О. С. Вибір сорту озимої пшениці — запорука високих врожаїв. Хранение и переработка зерна. 2002. №5. С. 22–25.

6. Ярош А. В., Рябчун В. К., Четверик О. О., Чернобай Ю. О. Стабільність та пластичність маси зерна з колосу, маси 1000 зерен та врожайності середньорослих та напівкарликових генотипів пшениці м’якої озимої. Генетичні ресурси рослин. 2020. № 25. С. 81–93.

7. Кириченко В. В., Красиловець Ю. Г., Зуза В. С., Петренкова В. П. Оптимізація інтегрованого захисту польових культур. Довідник. Харків, 2006. С. 3–6.

8. Будевич Г. В. Достижения и проблемы селекции растений на устойчивость к болезням. Защита растений на рубеже XXI века: материалы научно-практической конференции. Минск, 2001. С. 172–174.

9. Шелепов В. В., Кириленко В. В., Лісовий М. П., Парфенюк А. І., Довгаль З. М., Соколовська М. П. Вивчення расового складу основних збудників озимої пшениці та використання його в селекції на імунітет. Науково-технічний бюлетень МІП ім. В. М. Ремесла. 2004. Вип. 3. Київ: Аграрна наука, С. 9–14.

10. Дударєва Г. Ф., Романенко О. Л. Стійкість нових сортів. Захист посівів озимої пшениці від хвороб та шкідників за допомогою основних агроприйомів. Карантин і захист рослин, 2006. № 4. С. 9–10.

11. Захарук О. Від культивування старих сортів рослин вітчизняні аграрії щороку не добирають понад 7 млн тонн. Зерно і хліб. 2006. № 1. С. 8–9.

12. Черняєва І. М., Петренкова В. П., Лучна І. С. Створення вихідного матеріалу для селекції пшениці м’якої озимої на стійкість до хвороб. Селекція і насінництво. 2011. № 100. С. 59–65. DOIhttps://doi.org/10.30835/2413-7510.2011.66294

13. Бабаянц Л. Т., Бабаянц О. В. Новые интрогрессированные гены устойчивости к фитопатогенам и их использование в селекции пшеницы на иммунитет. Збірник наукових праць СГІ-НЦНС. 2008. Вип. 11. С. 1–19.

14. Кривченко В. И. Идентифицированные гены устойчивости растений к болезням и возможность их практического использования. Генетика. 1994. Т. 30, № 10. С. 1334–1342.

15. Петренкова В. П. Проблема взаимодействия паразит-хозяин-среда в адаптивной селекции растений. Адаптивная селекция растений теория и практика: тезисы международной конференции (11 – 14 ноября 2002 г.) Институт растениеводства имени В. Я. Юрьева. Х., 2002. С. 102–104.

16. Василюк П. М. Оцінка стабільності і пластичності показників продуктивності та якості нових сортів пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу України. Сортовивчення та охорона прав на сорти. 2014. № 1. С. 15–18. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/stopnsr(дата звернення 18.11.2020)

17. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.  

18. Изучение мировой коллекции пшеницы. Методические указания. Ленинград: ВИР, 1977. 27 с.

19. Мережко А. Ф., Удачин Р. А., Зуєв В. Є. Пополнение, сохранение в живом виде и изучение мировой коллекции пшеницы, эгилопса и тритикале. Методические указания. Санкт-Петербург: ВИР, 1999. 81с.

20. Широкий унифицированный классификатор СЭВ  рода Triticum L. Ленинград, 1989. 42 с.

21. Chaddock R.E. Exercises in statistical methods. Houghton. 1952. 166 p.

Розділ

Джерела та донори

Анотація

Викладено результати оцінки зразків озимої м’якої пшениці колекції НЦГРРУ за стійкістю до біотичних чинників та урожайністю протягом 2015–2020 рр. Виділено 12 нових джерел групової стійкості до борошнистої роси, септоріозу листя та бурої листкової іржі: Коляда, Даринка київська, Перлина Поділля, Новосмуглянка, Аміна, МІП Дніпрянка, Вежа миронівська (UKR); Элегия, Августина (BLR); Bodycek  (CZE); Desamo (DEU); Renan (FRA). Визначено, що стійкість досліджуваних генотипів в умовах епіфітотій листкових хвороб корелювала з урожайністю від помірного до істотного позитивних рівнів (r = 0,47 − 0,60). Серед виділених джерел групової стійкості до листкових хвороб визначено три генотипи з високою врожайністю (116 – 155 % до стандарту) у групі середньорослих зразків: Даринка київська, Аміна, Вежа миронівська (UKR). Серед напівкарликів сорт Новосмуглянка (UKR) був кращим за врожайністю. Виділені генотипи є еталонами групової стійкості до вище зазначених листкових хвороб та цінним вихідним матеріалом для селекції нових високостійких сортів.

Ключові слова

зразки, озима м’яка пшениця, борошниста роса, септоріоз листя, бура листкова іржа, урожайність, джерело, еталон