УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК У ГІБРИДІВ ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ З СИНТЕТИКАМИ ГЕНОМНОЇ СТРУКТУРИ ABD
Мова статті
English
Дата друку
18.06.20
Дата розміщення онлайн
21.10.2020
Установа
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН Національний центр генетичних ресурсів рослин України
Список літератури
- Богуславский Р. Л., Голик О. В. Род Aegilops L. как генетический ресурс селекции. Харьков, 2004. 236 с.
- Li A, Liu D, Yang W, Kishii M, Mao L. 2018. Synthetic Hexaploid Wheat: Yesterday, Today and Tomorrow. Engineering. 4: 552–558. http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/ doi: 10.1016/j.eng.2018.07.001
- Потоцкая И. В., Шаманин В. П., Шепелев С. С., Пожерукова В. Е., Моргунов А. И. Синтетическая пшеница как источник улучшения качества зерна в селекции пшеницы. Вестник Курской государственной сельскохозяйственной академии. № 2 × 2019 С. 56–63.
- Лапочкина И. Ф., Адхам Аль Лаббан, Макарова И. Ю., Гайнуллин Н. Р., Жемчужина А. И. Оценка и характеристика образцов коллекции синтетической пшеницы (2n=42) как новых источников устойчивости к бурой ржавчине. В: Синтетическая пшеница как источник улучшения качества зерна в селекции пшеницы и мучнистой росе в условиях Нечерноземной зоны РФ. Известия ТСХА. Выпуск 6. 2011. С. 39–48.
- Докукіна К. І. Амфідиплоїди Triticum durum-Aegilops tauschii як вихідні форми для селекції пшениці м’якої ярої. Зб. тез міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 100-річчю Національної академії аграрних наук України та 110-річчю заснування Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН. Харків, 4-5 липня 2018 р. Харків: Інститут рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН. С. 176–177.
- Докукіна К. І., Діденко С. Ю., Усова З. В. Успадкування морфологічних та біохімічних ознак гібридами від схрещування амфідиплоїду Triticum durum Desf. – Aegilops tauschii Coss. з сортом ярої м’якої пшениці Харківська 26. Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: біологія. Вип. 3, № 729, 2006. С. 67–71.
- Beil G. M, Atkins R. E. 1965. Inheritance of quantitative characters in grain sorghum. Jowa J Sci. 39(3). P. 345–348.
- Рокицкий П. Ф. Биологическая статистика. Минск, 1974. 448 с.
- Mahmud I, Kramer H. 1951. Segregation for yield, height and maturity following a soybean cross. Agron. S. 43(12). Р. 605–609.
- Федин М. А., Силис Д. Я., Смиряев А. В. Статистические методы генетического анализа. М.: Колос, 1980. 207 с.
- Воскресенская Г. С., Шпота В. И. Трансгрессия признаков у гибридов BRASSICA и методика количественного учета этого явления. Доклады ВАСХНИЛ. 1967. №7. С. 18–20.
- Faris J. D. 2014. Wheat Domestication: Key to Agricultural Revolutions Past and Future. In: Genomics of Plant Genetic Resources. 1. Managing, sequencing and mining genetic resources. Chapter 18. Tuberosa R., Graner A., Frison E. (Eds.) P. 439–464. doi: 10.1007/978-94-007-7572-5_14
Розділ
Джерела та донори
Анотація
Мета. Встановити успадкування морфологічних ознак і елементів продуктивності в ранніх поколіннях гібридів Triticum aestivum L. з амфідиплоїдами-синтетиками геномної структури ABD (T. durum Desf.-Aegilops tauschii Coss.).
Результати та обговорення. Вивчали гібриди, материнською формою яких служила пшениця м'яка яра Харківська 26, а батьківською формою — синтетики. Використання амфідиплоїдів у схрещуваннях дозволяє поліпшити генетичну основу господарсько-цінних ознак пшениці м'якої шляхом интрогресії від пшениці твердої та егілопсу. Дано характеристику F1 і F2 гібридів за морфологічними ознаками, елементами продуктивності, важкістю вимолоту зерна; визначено ступінь домінування ознак, їх успадковуваність. Рівень прояву висоти рослин, елементів продуктивності колосу батьківських синтетиків нижче, ніж у материнського сорту Харківська 26. У гібридів F1 спостерігалося слабке домінування ознак пшениці в 16 випадках, середнє — у восьит, сильне — у чотирьох і наддомінування пшениці — у двох випадках. Коефіцієнти успадковуваності ознак в широкому сенсі (H2) були високими у більшості випадків (25 з 30), проте коефіцієнти успадковуваності у вузькому сенсі (h2) за всіма ознаками значно менше, що свідчить про переважання епістатичного ефекту генів і доцільності відборів у більш пізніх поколіннях. У гібридів за участі синтетиків IU13931 і IU13937 відбір за масою зерна з колосу краще проводити в ранніх поколіннях. Виділено трансгресивні форми типу пшениці м'якої, що перевищують за рівнем прояву ознак пшеничну батьківську форму. У гібридів з синтетиками D67.2 / P66.270 // Ae.squarrosa (217), D67.2 / P66.270 // Ae.squarrosa (218), Dverd_2 / Ae.squarrosa (221), D67.2 / P66.270 // Ae.squarrosa (257) домінує важкий вимолот, і розщеплення відповідає моногенній схемі з неповним домінуванням. У гібридів з синтетиком 68.112 / Ward // Ae.squarrosa (369) середній ступінь вимолочуваності домінував над легкістю вимолоту пшениці м'якої, і розщеплення відповідає моногенній схемі. Для підвищення рівня прояви у ліній пшениці м'якої ярої маси 1000 зерен доцільно використовувати для гібридизації синтетики D67.2 / P66.270 // Ae.tauschii (217) і D67.2 / P66.270 // Ae.squarrosa (257); маси зерна з колоса і кількості зерен в колосі – Dverd_2 / Ae.squarrosa (221) і 68.112 / Ward // Ae.squarrosa (369).
Висновки. У гібридів пшениці м'якої з синтетиками геномної структури ABD домінують морфологічні ознаки пшениці і важкий вимолот зерна синтетиків. У потомстві цих гібридів доцільно проводити відбори в більш пізніх поколіннях. У всіх комбінаціях виділено трансгресивні форми зі ступенем трансгресії від 6 до 17 %, що свідчить про можливість поліпшення пшениці м'якої за ознаками продуктивності.
Ключові слова
пшениця, синтетики, гібриди, морфологічні ознаки, елементи продуктивності, домінування, успадковуваність
Останні новини: