УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК У ГІБРИДІВ ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ З СИНТЕТИКАМИ ГЕНОМНОЇ СТРУКТУРИ ABD

Мова статті

English

Дата друку

18.06.20

Дата розміщення онлайн

21.10.2020

Установа

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН Національний центр генетичних ресурсів рослин України

Список літератури

1. Богуславский Р. Л., Голик О. В. Род Aegilops L. как генетический ресурс селекции. Харьков, 2004. 236 с. 
2. Li A, Liu D, Yang W, Kishii M, Mao L. 2018. Synthetic Hexaploid Wheat: Yesterday, Today and Tomorrow. Engineering. 4: 552–558. http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/ doi: 10.1016/j.eng.2018.07.001
3. Потоцкая И. В., Шаманин В. П., Шепелев С. С., Пожерукова В. Е., Моргунов А. И. Синтетическая пшеница как источник улучшения качества зерна в селекции пшеницы. Вестник Курской государственной сельскохозяйственной академии. № 2 × 2019 С. 56–63.
4. Лапочкина И. Ф., Адхам Аль Лаббан, Макарова И. Ю., Гайнуллин Н. Р., Жемчужина А. И. Оценка и характеристика образцов коллекции синтетической пшеницы (2n=42) как новых источников устойчивости к бурой ржавчине. В: Синтетическая пшеница как источник улучшения качества зерна в селекции пшеницы и мучнистой росе в условиях Нечерноземной зоны РФ. Известия ТСХА. Выпуск 6. 2011. С. 39–48.
5. Докукіна К. І. Амфідиплоїди Triticum durum-Aegilops tauschii як вихідні форми для селекції пшениці м’якої ярої. Зб. тез міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 100-річчю Національної академії аграрних наук України та 110-річчю заснування Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН. Харків, 4-5 липня 2018 р. Харків: Інститут рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН. С. 176–177.
6. Докукіна К. І., Діденко С. Ю., Усова З. В. Успадкування морфологічних та біохімічних ознак гібридами від схрещування амфідиплоїду Triticum durum Desf. – Aegilops tauschii Coss. з сортом ярої м’якої пшениці Харківська 26. Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: біологія. Вип. 3, № 729, 2006. С. 67–71.
7. Beil G. M, Atkins R. E. 1965. Inheritance of quantitative characters in grain sorghum. Jowa J Sci. 39(3). P. 345–348.
8. Рокицкий П. Ф. Биологическая статистика. Минск, 1974. 448 с. 
9. Mahmud I, Kramer H. 1951. Segregation for yield, height and maturity following a soybean cross. Agron. S. 43(12). Р. 605–609.
10. Федин М. А., Силис Д. Я., Смиряев А. В. Статистические методы генетического анализа. М.: Колос, 1980. 207 с. 
11. Воскресенская Г. С.,  Шпота  В. И. Трансгрессия признаков у гибридов BRASSICA и методика количественного учета этого явления. Доклады ВАСХНИЛ. 1967. №7. С. 18–20.
12. Faris J. D. 2014. Wheat Domestication: Key to Agricultural Revolutions Past and Future. In: Genomics of Plant Genetic Resources. 1. Managing, sequencing and mining genetic resources. Chapter 18. Tuberosa R., Graner A., Frison E. (Eds.) P. 439–464. doi: 10.1007/978-94-007-7572-5_14

Розділ

Джерела та донори

Анотація

Мета. Встановити успадкування морфологічних ознак і елементів продуктивності в ранніх поколіннях гібридів Triticum aestivum L. з амфідиплоїдами-синтетиками геномної структури ABD (T. durum Desf.-Aegilops tauschii Coss.).

Результати та обговорення. Вивчали гібриди, материнською формою яких служила пшениця м'яка яра Харківська 26, а батьківською формою — синтетики. Використання амфідиплоїдів у схрещуваннях дозволяє поліпшити генетичну основу господарсько-цінних ознак пшениці м'якої шляхом интрогресії від пшениці твердої та егілопсу. Дано характеристику F₁ і F₂ гібридів за морфологічними ознаками, елементами продуктивності, важкістю вимолоту зерна; визначено ступінь домінування ознак, їх успадковуваність. Рівень прояву висоти рослин, елементів продуктивності колосу батьківських синтетиків нижче, ніж у материнського сорту Харківська 26. У гібридів F₁ спостерігалося слабке домінування ознак пшениці в 16 випадках, середнє — у восьит, сильне — у чотирьох і наддомінування пшениці — у двох випадках. Коефіцієнти успадковуваності ознак в широкому сенсі (H₂) були високими у більшості випадків (25 з 30), проте коефіцієнти успадковуваності у вузькому сенсі (h₂) за всіма ознаками значно менше, що свідчить про переважання епістатичного ефекту генів і доцільності відборів у більш пізніх поколіннях. У гібридів за участі синтетиків IU13931 і IU13937 відбір за масою зерна з колосу краще проводити в ранніх поколіннях. Виділено трансгресивні форми типу пшениці м'якої, що перевищують за рівнем прояву ознак пшеничну батьківську форму. У гібридів з синтетиками D67.2 / P66.270 // Ae.squarrosa (217), D67.2 / P66.270 // Ae.squarrosa (218), Dverd_2 / Ae.squarrosa (221), D67.2 / P66.270 // Ae.squarrosa (257) домінує важкий вимолот, і розщеплення відповідає моногенній схемі з неповним домінуванням. У гібридів з синтетиком 68.112 / Ward // Ae.squarrosa (369) середній ступінь вимолочуваності домінував над легкістю вимолоту пшениці м'якої, і розщеплення відповідає моногенній схемі. Для підвищення рівня прояви у ліній пшениці м'якої ярої маси 1000 зерен доцільно використовувати для гібридизації синтетики D67.2 / P66.270 // Ae.tauschii (217) і D67.2 / P66.270 // Ae.squarrosa (257); маси зерна з колоса і кількості зерен в колосі – Dverd_2 / Ae.squarrosa (221) і 68.112 / Ward // Ae.squarrosa (369).

Висновки. У гібридів пшениці м'якої з синтетиками геномної структури ABD домінують морфологічні ознаки пшениці і важкий вимолот зерна синтетиків. У потомстві цих гібридів доцільно проводити відбори в більш пізніх поколіннях. У всіх комбінаціях виділено трансгресивні форми зі ступенем трансгресії від 6 до 17 %, що свідчить про можливість поліпшення пшениці м'якої за ознаками продуктивності.

Ключові слова

пшениця, синтетики, гібриди, морфологічні ознаки, елементи продуктивності, домінування, успадковуваність