Нажмите Enter для поиска, Esc для отмены

ОЦІНКА СОРТІВ КОЛЕКЦІЇ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО З ЦІННИМИ ГОСПОДАРСЬКИМИ ОЗНАКАМИ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

ОЦІНКА СОРТІВ КОЛЕКЦІЇ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО З ЦІННИМИ ГОСПОДАРСЬКИМИ ОЗНАКАМИ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Мова статті

Русский

Дата друку

18.06.20

Дата розміщення онлайн

21.10.2020

Установа

Білоцерківський національний аграрний університет

Список літератури

  1. Литвиненко М. А., Рибалко О. І. Зернові культури. Стан та перспективи створення нових сортів і гібридів у наукових установах УААН. Насінництво. 2007. Вип. 1. С. 3–6.
  2. Brenchley R., Spannagl N., Pfeifer M. Analysis of the bread wheat genome using whole genome shotgun sequencing. Nature. 2012. Vol. 491. P. 705–710. doi: 10.1038/nature11650
  3. Музафарова В. А., Рябчун В. К., Петухова І. А., Падалка О. І. Тривалість періоду сходи – колосіння та врожайність зразків ячменю ярого в умовах східної частини лісостепу України. Генетичні ресурси рослин. 2018. № 22. С.19–30. doi: 10.36814/pgr.2018.22.02
  4. Корнійчук М. С. Моніторинг фітосанітарного стану польових культур в технологічних дослідах. Землеробство. 2017. №1. С.93–99. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Zemlerobstvo_2017_1_18 (дата звернення 19.03.20)
  5. Євтушенко М. Д., Лісовий М. П., Пантелєєв В. К., Слісаренко О. М. Імунітет рослин. Київ: Колобіг, 2004. 303 с.
  6. Tavares L., Carvalho C., Bassoi M. Adaptability and stability as selection criterion for wheat cultivars in Paraná State. Ciências Agrárias, Londrina, 2015. V. 36. № 5. P. 2933–2942. doi: 10.5433/1679-0359.2015v36n5p2933
  7. Петренкова В. П., Кириченко В. В., Черняєва І. М. Основи селекції польових культур на стійкість до шкідливих організмів: навч. посіб. / за заг. ред. В. В. Кириченка, В. П. Петренкової. Харків: Інститут рослиництва ім. В. Я. Юр’єва, 2012. 320 с.
  8. Кузнецова Т. Е., Шевцов В. М., Васюков П. П. Селекция ярового ячменя на устойчивость к болезням. Эволюция научных технологий в растениеводстве: сб. науч. тр. в честь 90-летия со дня образования КНИИСХ им. П. П. Лукьяненко: в 4-х т. Краснодар, 2004. Т. 2: Тритикале, ячмень, кукуруза. С. 144–152.
  9. Лісовий М. П., Кононенко Ю. М. Історичні етапи розвитку досліджень поліморфізму популяцій збудника борошнистої роси ярого ячменю. Захист і карантин рослин. 2006. Вип. 52. С. 49–63.
  10. Козаченко М. Р., Солонечна О. В., Солонечний П. М., Іванова Н. В., Васько Н. І., Литвинова І. В., Наумов О. Г. Селекційно-генетичні дослідження ячменю ярого/за ред. М. Р. Козаченка. Харків, 2012. 448 с.
  11. Солонечна О. В. Сорти ячменю ярого кормового напрямку використання як джерела цінних ознак. Генетичні ресурси рослин. 2015. № 16. С. 57–64. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/grr_2015_16_8 (дата звернення 08.04.20)
  12. Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії наук України (1912–2012)/за ред. В. С. Кочмарського. Миронівка, 2012. 816 с.
  13. Ниска І. М. Характеристика зразків світового генофонду ячменю ярого за основними господарськими ознакамиГенетичні ресурси рослин. 2015. № 17. С. 29–36.
  14. Компанец Е. В., Козаченко М. Р., Васько Н. И., Наумов А. Г., Солонечный П. Н., Святченко С. И. Комбинационная способность сортов ячменя ярового в системе прямых диаллельных скрещиваний. Вавиловский журнал генетики и селекции. 2017. № 21(5). С. 537–544. doi: 10.18699/VJ17.271
  15. Баган А. В., Юрченко С. О., Шакалій С. М. Мінливість потомства різних морфологічних частин колоса сортів пшениці озимої за кількісними ознаками. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 4. С. 33–35.
  16. Brenchley R., Spannagl N., Pfeifer M. Analysis of the bread wheat genome using whole genome shotgun sequencing. Nature. 2012. Vol. 491. P. 705–710.
  17. Петухова І. А., Рябчун В. К., Музафарова В. А., Падалка О. І. Оцінка сортів ячменю ярого для круп'яного напряму використання за комплексом цінних господарських ознак в умовах Лісостепу УкраїниГенетичні ресурси рослин. 2016. № 18. С.31–40.
  18. Сабадин В.Я. Імунологічний моніторинг ячменю ярого до хвороб в умовах центрального лісостепу України. Агробіологія. 2015. № 2 (121). С. 70–77.
  19. Каталог вихідного матеріалу зернових, зернобобових культур та соняшнику для селекції на стійкість до основних хвороб і шкідників в умовах лісостепу України/за ред. В. П. Петренкової, В. К. Рябчуна. Харків, 2006. 92 с.
  20. Бабаянц Л. Т. Методы селекции и оценки устойчивости пшеницы и ячменя к болезням в странах-членах СЭВ. Прага, 1988. 321 с.
  21. Трибель С. О. Методики випробування і застосування пестицидів та ін./за ред. С. О.Трибеля. Київ: Світ, 2001. 448 с.
  22. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
  23. Гудзенко В. М. Джерела стійкості ячменю ярого до борошнистої роси. Генетичні ресурси рослин. 2010. № 8. С. 107–113.

Розділ

Джерела та донори

Анотація

Мета. Провести імунологічний моніторинг сортів колекції ячменю ярого проти збудників найбільш поширених хвороб. Виділити вихідний матеріал з комплексом цінних ознак для використання в селекції за стійкістю проти патогенів та за продуктивністю в умовах центрального лісостепу України.

Результати та їх обговорення. Встановлено, що в центральному лісостепу України найбільш поширеною була популяція збудників борошнистої роси (Erysiphe graminis f. sp. hordei), сітчастої плямистості (Drechslera teres) і темно-бурої плямистості (Bipolaris sorokiniana). Збудники карликової іржі (Puccinia hordei), смугастої плямистості (Drechslera graminea) і піренофорозу (Pyrenophora tritici-repentis Drechsler) були мало поширені і тільки в роки з надлишковим зволоженням, інтенсивність ураження становила до 10–15 %. Комплексною стійкістю (ураження до 10,0 %) до трьох хвороб - борошниста роса, сітчаста і темно-бура плямистості характеризувалися сорти: Доказ, Аспект, Kuburas, Hanka і STN 115. Виявили, що до популяції збудника борошнистої роси високу ефективність тривалий час проявляють генотипи з рецесивними генами mlo. Сорти Adonis, Bojos, Aspen, Barke, Сlass,  Eunova, Josefin, Danuta, Breemar і Madeira були стійкими до цього збудника. Проводили структурний аналіз у сортів ячменю ярого, які виявили стійкість до хвороб. За довжиною головного колосу, кількістю зерен і масою зерна з головного колосу кращими за стандарт були сорти: Kuburas, Тройчан, Санктрум і Європрестиж.

Висновки. З колекції ячменю ярого виділено цінні джерела стійкості до найбільш поширених збудників хвороб: борошнистої роси (E. graminis f. sp. hordei), темно-бурої плямистості (B. sorokiniana) і сітчастої плямистості (D. teres), які доцільно використовувати в селекції на імунітет. Комплексну стійкість проти збудників цих хвороб мають сорти:до збудника борошнистої роси: Adonis, Barke, Bojos, Aspen, Сlass, Danuta, Eunova, Josefin, Breemar і Madeira (ураження до 3,5 %). Джерела цінних господарських ознак: за довжиною головного колосу (від 9,7 см до 10,2 см) сорти: Kuburas, Vivaldi, Тройчан, Санктрум і Европрестиж; за кількістю зерен у головному колосі (від 25,5 шт. до 27,8 шт.) сорти: Kuburas, Тройчан, Санктрум, Колорит, Європрестиж, Danuta і Eunova; за масою зерна з головного колосу (від 1,5 г до 2,0 г) сорти: Kuburas, Vivaldi, Тройчан, Санктрум, Hanka, Колорит, Європрестиж, Barke, Danuta, Південний і Eunova

Ключові слова

сорти, колекція, стійкість, імунологічний моніторинг, цінні господарські ознаки, джерела, донори