Нажмите Enter для поиска, Esc для отмены

ФОРМОУТВОРЕННЯ В РАННІХ ПОКОЛІННЯХ ГІБРИДІВ МІЖ ОЗИМИМИ ПОЛБОЮ ТА ПШЕНИЦЕЮ ТВЕРДОЮ

Мова статті

Українська, Русский, English

Дата друку

20.12.19

Дата розміщення онлайн

11.04.2020

Установа

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН

Список літератури

Вечерська Л. А., Реліна Л. І., Голік О. В. Пшениця полба: преваги, недоліки і перспективи. Вісник Уманського національного університету садівництва». 2018. № 2. С. 10–16. doi: 10.31395/2310-0478-2018-21-10-16.

2.   Čurná V., Lacko-Bartošová M. Nutritional characteristics of emmer wheats var.ieties. Journal of microbiology, biotechnology and food sciences. 2015. V. 4 (Special issue 3). P. 95–98. doi: 10.15414/jmbfs.2015.4.special3.95-98.

3.   Čurná V. and Lacko-Bartošová M. Chemical Composition and Nutritional Value of Emmer Wheat (Triticum dicoccon Schrank): a Review. Journal of Central European Agriculture. 2017. V. 18. № 1. P.117–134. doi: 10.5513/JCEA01/18.1.1871.

4.   Орлюк А. П. Базалий В. В. Принципы трансгрессивной селекции пшеницы. Херсон: Наддніпрянська правда, 1998. 274 с.

5.   Mahmud I., Kramer H. Segregation for yield, height and maturity following a soybean cross. Agron. S. 1951. Vоl. 43. № 12. Р. 605–609.

6.   Федин М. А., Силис Д. Я., Смиряев А. В. Статистические методы генетического анализа. Москва: Колос, 1980. 207 с.

7.   Воскресенская Г. С., Шпота В. И. Трансгрессия признаков у гибридов Brassica, методика количественного учета этого явления. Доклады ВАСХНИЛ. 1967. № 7. С. 18–19.

8.   Mackey J. M. Wheat: its concept, evolution and taxonomy In: Royo C., Nachit M. M, Di Fonzo N., Araus J. L., Pfeiffer W. H., Slafer G. A., editors. Durum wheat breeding: current approaches and future strategies. New York. Food Products Press. 2005. P. 3–61.

9.   Пшеницы мира / Под ред. В. Ф. Дорофеева. Ленинград: ВО «Агропромиздат», 1987. 560 с.

10. Лифенко С. Ф. Полукарликовые сорта озимой пшеницы. Киев: Урожай, 1987. 192 с.

11. Орлюк А. П., Усик Л. О., Колесникова Н. Д. Генотипові кореляції між урожайністю та компонентними ознаками пшениці м’якої озимої. Зрошуване землеробство. Між. темат. наук. збірник. 2011. Вип. 55. С. 236–245.

12. Чекалин Н. М., Тищенко В. Н., Зюков М. Е. Простые частные коэффициенты генетической корреляции между урожаем и признаками продуктивности колоса у линий и сортов озимой пшеницы. Зб. наук. праць СГІ-НУСН. 2004. Вип. 6. № 46. С. 103–110.

13. Walton P. D. Inheritance of morphological characters associated with yield in spring wheat. Canad. J. Plant Sci. 1969. V. 49. № 5. Р. 587–596.

14. Marza F., Bai G.-H., Carver B. F., Zhou W.-C. Quantitative trait loci for yield and related traits in the wheat population Ning7840 & Clark. Theor. Appl. Genet. 2006. 112. P. 688–698.

15. Lynch J. P, Doyle D., McAuley Sh., McHardy F., Danneels Q., Black L. C., White E. M., Spink J. The impact of variation in grain number and individual grain weight on winter wheat yield in the high yield potential environment of Ireland. Eur J. Agron. 2017. V. 87. P. 40–49. doi: 10.1016/j.eja.2017.05.001.

16. Feng F., Han Y., Wang S, Yin S, Peng Z, Zhou M, Gao W, Wen X, Qin X, Siddique KHM. The Effect of Grain Position on Genetic Improvement of Grain Number and Thousand Grain Weight in Winter Wheat in North China. Front Plant Sci. 2018. V. 9. P. 129. doi: 10.3389/fpls.2018.00129.

17. Рейтер Б. Г., Леонтьев С. И. Наследуемость некоторых количественных признаков и генетический эффект отбора в гибридных популяциях яровой пшеницы. Сибирский вестник с.-х. науки. 1972. № 2. С. 44–49.

18. Wegrzyn S., Pochaba L. Wartosc kombinacyjna i sposoby dzialania genow dla kilku cech odmian i mieszancow pszenicy ozimej. Hod. Rosl. Aklim. 1980. V. 24. № 3. P. 211–224.

19. Бойчук І. В., Базалій В. В. Характер прояву елементів продуктивності колоса і їх вплив на формування врожайності пшениці м’якої озимої. Таврій. наук. вісник. 2015. Вип. 94. С. 3–8.

20. Maphosa L., Taylor H., Langridge P., Parent B. Genetic control of grain yield and grain physical characteristics in a bread wheat population grown under a range of environmental conditions. Theoretical and Applied Genetics. 2014. V. 127. № 7. P. 1607–1624. doi: 10.1007/s00122-014-2322-y.

21. Vasilis C. Gegas, Nazari A., Griffiths S., Simmonds J., Fish L., Orford S., Sayers L., Doonan J. H., Snape J. W. A Genetic Framework for Grain Size and Shape Var.iation in Wheat. Plant Cell. 2010. V. 22. № 4. P. 1046–1056. doi: 10.1105/tpc.110.074153.

22. Bozhanova V., Taneva K., Bozhanova V., Hadzhiivanova B. Study of emmer (Triticum dicoccum (Schrank) Shuebl.) accessions for traits related to spike productivity and grain quality in connection to durum wheat improvement. Agricultural science and technology. 2015. V. 7. № 2, P. 199–203. doi: 10.13140/RG.2.1.2545.5844.

Розділ

Джерела та донори

Анотація

Мета: встановити характер формотворчого процесу в ранніх поколіннях гібридів між полбою озимою і сучасними сортами пшениці твердої озимої, спрямованого на отримання селекційно цінних форм полби.

Результати та обговорення. Вивчали три комбінації гібридів між зразками полби озимої T. dicoccum (Schrank) Schuebl.) var. atratum і сортами пшениці твердої озимої Шулиндінка, Континент і Агат донской. У F1 повністю домінувала полба. В F2 виділені морфотипи полби, пшениці твердої і форми з дуже щільними колоссям (38 колосків на 10 см) і легким вимолотом. У межах кожного з цих морфотипів по-різному поєднувалися колір колоса (чорний, білий, палевий) і колір зерна (червоний, білий). Найбільшою кількістю (22 %) напівкарликів (до 80 см), цінних для створення сортів полби інтенсивного типу, характеризувалася комбінація полба UA0300214 / Континент. Високими частотою і ступенем трансгресії по масі зерна з колосу (відповідно 53,7 %; до 85,7 %) і масі 1000 зерен (22,3 %; до 19,8 %) виділилася комбінація Агат донской / полба UA0300081. У комбінації UA0300214 / Континент виділені короткостебельні (≤ 80 см) форми зі склоподібним бурштиновим зерном полб'яного типу та високим ступенем позитивних трансгресій за продуктивністю. У цій же комбінації відзначено вищий, ніж в двох інших, коефіцієнт успадковуваності у широкому розумінні маси зерна з колоса: 0,51 при коефіцієнті успадковуваності у вузькому розумінні 0,50. Високими коефіцієнтами успадковаості маси 1000 зерен в широкому і вузькому розумінні характеризувалися комбінації UA0300214 / Шулиндінка (0,56 / 0,54) і Агат донской / UA0300081 (0,55 / 0,52). Невисока різниця між коефіцієнтами успадкованості у широкому і вузькому розумінні свідчить про адитивний ефект генів і високу ефективність відбору за цими ознаками в ранніх поколіннях гібридів. Коефіцієнт успадкованості кількості колосків у колосі в широкому і вузькому розумінні становив від 0,10 до 0,15, відбір за цією ознакою слід починати в більш пізніх поколіннях.

Висновки. Встановлено селекційну цінність гібридів полби звичайної озимої T.dicoccum var. atratum з інтенсивними сортами пшениці твердої озимої. Для створення вихідного матеріалу полби озимої з високими продуктивністю і органолептичними якостями зерна слід залучати сорти пшениці твердої озимої з масою 1000 зерен не нижче 46 г.

Ключові слова

полба озима, успадковуваність, трансгресія, пшениця тверда, продуктивність