Нажмите Enter для поиска, Esc для отмены

ВИТОКИ РОСЛИННИЦТВА УКРАЇНИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСТОРИКО-АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Мова статті

Дата друку

Дата розміщення онлайн

10.10.2019

Установа

Інститут археології НАН, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН Національний центр генетичних ресурсів рослин України

Список літератури

  1. Шнирельман В. А. Идеи Н.И. Вавилова и современные данные о формировании ранних очагов производящего хозяйства. Вавиловское наследие в современной биологии. М.: Наука. 1989. С. 299–17.

  2. Бибиков С. Н. Раннетрипольское поселение Лука-Врублевецкая на Днестре. Материалы и исследования по археологии СССР. № 38. М.–Л., 1953. 460 с.

  3. Пассек Т. С. Раннеземледельческие (трипольские) племена Поднестровья. Отв. ред. ч.-к. АН СССР С. В. Киселев. М.: Изд-во АН СССР, 1961. 228 с. 

  4. Збенович В. Г. К проблеме происхождения Трипольской культуры. Первобытная археология, поиски и находки. Сб. науч. тр. К., Наукова думка. 1980. С. 124–145.

  5. Хвойка В. Каменный век Среднего Приднепровья. Труды  ХI Арх. съезда, т. 1. 1901. С. 730–812.

  6. Коршак К. Землеробство давніх родових громад Середнього Подніпров’я. Наукові записки Інституту історії матеріальної культури, кн. 5– 6. 1935. С. 9–53.

  7. Янушевич З. В. Культурные растения Юго-Запада СССР по палеоботаническим исследованиям. Кишинев: Штиинца. 1976. 214 с.

  8. Янушевич З. В, Кременецький К. В., Пашкевич Г. О. Палеоботанічні дослідження Трипільської культури. Археологія  3. 1993. С. 143–152.

  9. Пашкевич Г. А. Культурные растения трипольских поселений Поднепровья. Первобытная археология. Поиски и находки. К.: Наукова думка. 1980. С. 234–242.

  10.  Пашкевич Г. А. Палеоботанические исследования трипольских материалов междуречья Днепра и Южного Буга. Первобытная археология, К.: Наукова думка. 1989. С. 132–142.

  11. Пашкевич Г. А. Результаты палеоботанического исследования крупных трипольских поселений. Раннеземледельческие поселения – гиганты Трипольской культуры на Украине: Тезисы докладов. Тальянки. 1990. С. 131–134.

  12. Пашкевич Г. А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины (неолит – бронза). Каталог. Препринт. 1991. К. 48 c.

  13. Збенович В. Г., Пашкевич Г. А. К характеристике земледелия Трипольской культуры. (Ранний этап). Studia praehistorica.  Sofia. 9. 1988. P. 179–193.

  14. Кузьминова Н. Н. Находки обугленных остатков семян сорных растений на трипольских памятниках Молдавии. Ботанические исследования. Флора. Геоботаника и палеоэтноботаника. Кишинев. Штиинца. Вып. 1. 1988. С. 3–12;

  15.  Kuzminova N. N. Crops and weeds in the Tripolye culture sites in Moldavia. Palaeoethnobotany and Archaeology. International Work-Group for Palaeoethnobotany. 8th Symposium. Nitra. Nove Vozokany, 1989. Acta Interdisciplinaria Archaeologica. 7. 1991. P. 199–201.

  16. Кузьминова Н. Н., Петренко В. Г. Культурные растения на Западе Северного Причерноморья в середине III – II тыс. до н.э. (по данным палеоботаники). Проблеми історії та археології давнього населення Української РСР: Тез. доп. XX Респ. конф., Одеса, жовтень 1989 р. К.: Наук. думка,  1989. С. 119–120.

  17. Wasylikowa K., Cârciumaru M., Hajnalová E., Hartyányi P., Pashkevich G., Yanushevich Z. East –central Europe. In: Progress in Old World Palaeoethnobotany. A retrospective view on occasion of 20 years of International Work Group for Palaeoethnobotany, eds. W. van Zeist, K. Wasylikowa & K.-E. Behre. .A.Balkema. Rotterdam:.Brookfield, 1991. P. 207–239.

  18. Janushevich Zoya V. Agricultural evolution north of Black Sea from the Neolithic to the Iron Age. Foraging and farming. The evolution of plant exploitation. Oxford. 1989. P. 607–619.

  19. Zohary D. and M. Hopf.  Domestication of plants in the Old World. The origin and spread of cultivated plants in the West Asia, Europe and the Nile Valley. Oxford-New York: University press, 2000. 316 p.

  20. Heun M., Schafer-Pregl R., Klawan D., Castagna R., Accerbi M., Borghi B., Salamini F. Site of Einkorn wheat domestication identified by DNA fingerprinting. Science. 1997. Vol. 278. No. 5341. P. 1312–1314.

  21. Твердохліб О. В., Голік О. В., Нінієва А. К., Богуславський Р. Л. Спельта і полба в органічному землеробстві.  Посібник українського хлібороба. 2013. Т. 1. С. 154–155.

  22. Столетова Е. А. Полба – эммер Triticum dicoccum Shrank. Труды по прикладной ботанике,  генетике и селекции, 1924 – 1925. Т.14. Вып. 1. С. 27–105.

  23. Любомиров П. О культуре полбы в России до середины XVIII в. Тр. по прикл. бот., ген. и сел. 1928. Т.18. Вып. 1. С. 3–15.

  24. Percival J. The wheat plant. Duckworth and Co. London. 1921. 463 p.

  25. Брегадзе И. А. Очерки по агроэтнографии Грузии. Тбилиси: Мицниереба, 1982. 120 c.

  26. Вавилов Н. И. Пять континентов. Л.: Наука, 1987. 213 с.

  27. Pashkevich Galina A. Archaeobotanical studies on the northern coast of the Black Sea.  Eurasia antiqua, band 7, Berlin, 2001. P. 530 – 532.

  28. Плиний. Естественная история, кн. XVIII. В кн. "Катон, Варрон, Колумелла, Плиний о сельском хозяйстве." М.–Л.: ОГИЗ, Сельхозгиз, 1937. С. 246.

  29. Янушевич З. В. Культурные растения Северного Причерноморья. Палеоэтноботанические исследования. Кишинев: Штиинца, 1986. 92 с.

  30. Дорофеев В. Ф., Филатенко А. А., Мигушова Э. Ф., Удачин Р. А., Якубцинер М. М. Культурная флора СССР. Т.1. Пшеница. Л.: Колос, 1979. 347 с.

  31. Бахтеев Ф. Х. Полба (Triticum dicoccum Schubl.), найденная Н. И. Вавиловым в Карпатах. В кн. Вопросы эволюции, биогеографии, генетики и селекции. М.–Л.: Изд-во АН СССР, 1960. С. 59–60.

  32. Кияк Г. С. Історія культури пшениці в західних районах України. Озима пшениця. – К.: Урожай, 1964. С. 3–8.

  33. Kühn F., Hammer K., Hanelt P. Botanische Ergebnisse  einer reise in die CSSR 1974 zur Sammlung autochtoner Landsorten von Kulturpflanzen. Kulturpflanze, 24. 1976. S. 283–347.

  34. Парій Ф. М., Заболотна І. Р. Спельта: сучасний стан і перспективи селекції. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія. 2013. № 11. С. 169–173.

  35. Вавилов Н. И. Происхождение и география культурных растений. Л.: Наука, Ленингр. отделение, 1987. 440 с.

  36. Cârciumaru M., Monah F. La civilisation de Cucuteni en contexte europėen. B.A.I. Iaşi. 1987. P. 173.

  37. Янушевич З. В. Земледелие в раннем Триполье. Первобытная археология – поиски и находки. К.: Наукова думка, 1980. С. 225–234.

  38. Brombacher C. Archaeological investigations of Late Neolithic lakeshore settlements (Lake Biel, Switzerland). Vegetation History and Archaeobotany. 6. 1997. P. 167–186.

  39. Helbaek H. Comment on Chenopodium album as a food plants in prehistory. Ber. Geobotan. Inst. Rübel. 31. 1960. P. 16–19.

  40. Рева М. Л., Рева Н. Н. Дикі їстівні рослини України. Київ: Наукова думка, 1976. 168 с.

  41. Пачоский И. К. Дикий херсонский виноград. Зап. Импер. общ-ва сельск. хоз. Южной России, 1912. С. 1–40.


Розділ

Інші

Анотація

 

На підставі аналізу літературних джерел і результатів археологічних досліджень визначено, що землеробство на території України виникло на основі культур, інтродукованих з Передньоазійського центру походження культурних рослин двома шляхами: через Балкани та через Кавказ. У найдавніший відомий період землеробства на території України, трипільську епоху, вирощувались плівчасті пшениці: двозернянка та однозернянка, ячмінь плівчастий і голозерний, бобові рослини: горох і вика ервілія. Ці культури задовольняли людей за поживними та якісними властивостями, були витривалими до кліматичних умов, невибагливими до ґрунтів, стійкими до грибкових захворювань, пристосованими до примітивного рівня землеробства. Розглянуто використання древніми землеробами дикорослої флори – трав'янистих, плодових, горіхоплідних, ягідних рослин, винограду, лісових порід. Талант і працелюбність населення зумовили розвиток різноманіття культурних рослин через творчу роль спочатку народної, а потім наукової селекції, за рівнем якої Україна займає передові позиції у світі. 

Ключові слова

Україна, історія землеробства, культурні рослини, Трипільська культура