СКЛАД І СЕЛЕКЦІЙНА ЦІННІСТЬ КОЛЕКЦІЇ ЧЕРЕШНІ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ САДІВНИЦТВА

Мова статті

Українська, Русский, English

Дата друку

13.06.2019

Дата розміщення онлайн

10.10.2019

Установа

Мелітопольська дослідна станція садівництва ім. М. Ф. Сидоренка Інституту садівництва НААН

Список літератури

1. Помология. В 5 т. Т. 4. Слива, вишня, черешня.науч. ред. В.В. Павлюк. Киев: Урожай, 2004. 272 с.

2. Черешня. Новыесортаплодовых и ягодных культур Украины,отв. ред. А. И. Шепельский. Киев, 1966. С.129–203.

3. Алехина Е. М. Мобилизация генетического разнообразия сортов черешни для использования в решении приоритетных задач селекции. Плодоводство и виноградарство Юга России.2016. № 38(02). URL:http://journal.kubansad.ru/ pdf/16/02/03.pdf. (дата звернення:15.03.16)

4. Программа и методика сортоизучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур, под общ.ред. Е.Н. Седова и Т.П. Огольцовой. Орёл: ВНИИСПК, 1999. 608 с.

5. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур на придатність до поширення в Україні (плодові, ягідні, горіхоплідні, субтропічні, виноград та шовковиця) /Охорона прав на сорти рослин. К., 2005. Вип. 2. Ч. 2. С. 161–221.

6. Широкий унифицированныйклассификатор СЭВ рода.CerasusMill., А. А. Юшев др. Ленинград: ВИР, 1989. 48 с.

7. Симиренко Л. П. Помология т.3. Киев: государственное издательство сельскохозяйственной литературы Украинской ССР, 1964. 555с.

8. Оратовський М. Т. Перехресне запилення і самозапилення кісточкових плодових порід (черешня, слива, вишня, абрикос і персик). НКЗС УРСР, УНДІ плодово-ягідного господарства, Праці степової плодово-ягідної дослідної станції. Вип. 1. К.; Х.: Держ. вид-во колгоспної і радгоспної літератури УРСР, 1935. 93 с. 

Розділ

Формування, вивчення та використання колекцій

Анотація

Наведено результати вивчення складу і селекційного потенціалу робочої колекції генофонду зразків черешні Cerasusavium (L.) Moench. Мелітопольської дослідної станції садівництва ім. М. Ф. Сидоренка Інституту садівництва НААН. Проаналізовано історію створення колекції і родоводи сучасних українських сортів. Установлено, що вони є першим і другим поколінням від стародавніх західноєвропейських сортів. Визначено, що найчастіше у створенні сучасного українського сортименту використовувалися як материнський – німецький сорт Дрогана жовта (Drogansgelbeknorpelkirsche) разом зі своїм клоном Наполеон біла, як батьківський–російсько-український сорт Валерій Чкалов. Визначено, що зі 129 зразків, що входять до складу колекції, 86 % – мелітопольської селекції, серед яких 40 зареєстрованих зразків; є перспективні зразки–кандидати в сорти та пребридингові форми – джерела цінних господарських ознак. Показано, що формотворчий процес переважно торкнувся ознак якості плодів, що знайшло відображення в ознаковій колекції за 20 ознаками з 82 рівнями їх  прояву. Установлено, що робоча колекція генетичних ресурсів черешні, як інструмент ефективного виконання сучасних селекційних програм, потребує поповнення зразками інших еколого-географічних груп.

Ключові слова

колекція, черешня, ознаки, селекція, зразок, якість плодів