ОЗНАКОВА КОЛЕКЦІЯ РИСУ ЗА СТІЙКІСТЮ ДО ВРАЖЕННЯ ПІРИКУЛЯРІОЗОМ
Мова статті
Українська, Русский, English
Дата друку
13.06.2019
Дата розміщення онлайн
10.10.2019
Установа
Інститут рису НААН
Список літератури
-
Ляховкин А. Г. Рис. Мировое производство и генофонд. Санкт. Петербург: Профи-информ, 2005. 287 с.
-
Дудченко В. В., Петкевич З. З., Шпак Т. М., Паламарчук Д. П., Воронюк З. С.,
-
Дудченко Т. В. Ідентифікація ознак рису посівного: класифікатор-довідник. Херсон: ФОП Грінь Д.С, 2013. 128 с.
-
Дудченко В. В. Біологічне обґрунтування системи захисних заходів від пірикуляріозу рису в умовах південного степу України: дис. канд.. с–г. наук: 06.01.11 Київ: Національний аграрний університет, 2004. 162 с.
-
Тихонова Н. А. Методические указания по диагноститке, учету и оценке вредоносности пирикуляриоза риса. М. 1988. 40 с.
-
Коваленко Е. Д. Методические указания по оценке устойчивости сортов риса к возбудителю пирикуляриоза. М. 1988. 30 с.
-
Дудченко Т. В. Екологічне обґрунтування контролю шкідливих організмів у посівах рису в Україні: дис. д-ра с.-г. наук: 03.00.16 Київ: Інститут захисту рослин НААН України, 2017. 403 с.
-
етодика проведення експертизи сортів на відмінність, однорідність і стабільність (ВОС) (зернобобові та круп’яні культури). Київ, 2016. С. 160–180.
-
Положення про реєстрацію колекцій зразків генофонду рослин у Національному центрі генетичних ресурсів рослин України. Харків, 2012. 24 с.
Розділ
Формування, вивчення та використання колекцій
Анотація
Протягом 2003 – 2016 рр. визначено стійкість 248 зразків рису до збудника пірикуляріозу. При цьому в умовах теплиці оцінено 58 колекційних зразків рису, 190 зразків у польових умовах інфекційного розсадника. Зразки представлені такими країнами: Болгарія, Іспанія, Франція, Греція, Угорщина, Італія, Румунія, Росія, Україна, Бурунді, Єгипет, Туреччина, Індія, В’єтнам, Філіппіни, Китай, Японія, Північна Корея, Казахстан, Узбекистан та належать до семи еколого-географічних груп: європейської, африканської, іранської, філіппінської, східної, середньоазіатської, латиноамериканської. Високою стійкістю характеризувалися зразки європейської еколого-географічної групи, стійкий тип реакції мали 46 зразків, або 30,5 %; проміжний – 79 (52,3 %), сприйнятливими були 26 зразків, або 17,2 %. В інфекційному розсаднику за результатами оцінки стійкості зразків рису до хвороби виявлено 19 стійких (32,8 %), їх ураженість складала менше 2,0 %: Рапан (UC0700189), Спальчик (UC0700007), ВНИИР 8847 (UC0700090), ДРС (UC0700293), Вираж (UC0700485), Юпитер (UC0700528), Светлый (UC0700575), Л-84К-2-1-5-2-1 (UC0700616) із Росії, Дніпровський (UC0700128), Славутич (UC0700129), П.Гічкіна (UC0700167), Янтарний (UC0700249), Адмірал (UC0700695) із України, Hashiri-mohi (UC0700001) із Японії, Della (UC0700545), Dellmati (UC0700546) із США, СR -246452 (UC0700560) із Індії, Venera (UC0700571) із Італії, TR 653-1-2-2-1 (UC0700724) із Франції. На основі оцінки стійкості зразків рису до пірикуляріозу створено ознакову колекцію.
Ключові слова
рис, стійкість, пірикуляріоз, ураженість, зразки-еталони, джерело
Останні новини: