Нажмите Enter для поиска, Esc для отмены

ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІНІЙ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ, СТВОРЕНИХ ЗА УЧАСТЮ ПШЕНИЦІ СПЕЛЬТИ

ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІНІЙ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ, СТВОРЕНИХ ЗА УЧАСТЮ ПШЕНИЦІ СПЕЛЬТИ

Мова статті

Українська, Русский, English

Дата друку

13.06.2019

Дата розміщення онлайн

09.10.2019

Установа

Уманський національний університет садівництва

Список літератури

  1. Guzman C., Mondal S., Govindan V., Autrique J.E. Use of rapid tests to predict quality traits of CIMMYT bread wheat genotypes grown under different environments. LWT Food Sci. Technol. 2016. № 69. Р. 327–333. Doi: 10.1016/j.atg.2016.10.004

  2. Рибалка О. І. Якість пшениці та її поліпшення: монографія. К.: Логос, 2011. 496 с.

  3. Cisar G., Cooper D. Hybrid wheat. Bread wheat: improvement and production. Rome: Food and Agriculture Organization, 2002. Р. 157–174.

  4. Полянецька І. О. Селекційно-генетичне покращення Triticum spelta L. та використання її в селекції Triticum aestivum L.: автореф. дис. к. с.-г. н. К., 2012. 20 с.

  5. Peleg Z., Fahima T., Korol A.B., Abbo S., Saranga Y. Genetic analysis of wheat domestication and evolution under domestication. Journal of Experimental Botany.2011. №62. Р. 5051–5061. Doi: 10.1093/jxb/err206.

  6. Zanetti S., Winzeler M., Feuillet C., Keller B., Messmer M. Genetic analysis of bread-making quality in wheat and spelt. Plant Breeding. 2001. V.120. Is.1. P.13–19. Doi: 10.1046/j.1439-0523.2001.00552.

  7. An X., Li Q., Yan Y., Xiao Y. Genetic diversity of European spelt wheat (Triticum aestivum ssp. spelta L. em. Thell.) revealed by glutenin subunit variations at the Glu-1 and Glu-3 loci. Euphytica. 2005. V.146. P.193–201. Doi: 10.1007/s10681-005-9002-6.

  8. Diordiieva I., Riabovol L., Riabovol Ia., Serzhuk O. The characteristic of wheat collection samples created by Triticum aestivum L./Triticum spelta L. hybridization. Agronomy research. 2018. Vol. 16. № 4. Р. 45–53. Doi: 10.15159/AR.18.181.

  9. Dvorak J., Deal K. R., Luo M. C., You F. M. The origin of spelt and free-threshing hexaploid wheat. Journal of Heredity. 2012. Is. 103. P. 426–441. Doi: 10.1093/jhered/esr152.

  10. Парій Ф. М., Сухомуд О. Г., Любич В. В. Оцінка господарсько-цінних властивостей нового сорту пшениці спельти озимої Зоря України. Насінництво. 2013. № 5. С. 5–6.

  11.  Нінієва А. К., Козуб Н. О., Созінов І. О. Характеристика зразків Triticum spelta L. за показниками якості зерна та електрофоретичними спектрами запасних білків. Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. 2013. № 1. С. 96–105.

  12.  Методика державної науково-технічної експертизи сортів рослин. Методи визначення показників якості продукції рослинництва. К.: Український інститут експертизи сортів рослин, 2015. 133 с.

  13. Дорофеев В. Ф., Удачин Р. А., Семенова Л. В. Пшеницы мира. Л.: гропромиздат, 1987. 560 с.

  14. Эрмантраут Э. Р., Гудзъ В. П. Статистический анализ результатов агрономических исследований в прикладной программе «EXCEL-2000». Материалы Международной научно-практической конференции «Современные проблемы опытного дела». СПб, 2000. С. 13–134.

Розділ

Джерела та донори

Анотація

Наведено результати вивчення 104 зразків генофонду пшениці м’якої озимої різного походження протягом 2017 – 2018 рр. в умовах східної частини лісостепу України. Досліджувані зразки пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження охарактеризовані за такими ознаками як довжина колоса, кількість колосків і зерен у колосі, щільність колоса, маса колоса та зерна з нього, індекс продуктивності колоса, маса 1000 зерен, перезимівля та врожайність. Найбільшу довжину колоса мав зразок з Туреччини SWW 1-904 (у середньому 12,8 см), За кількістю колосків у колосі виділилися зразки SWW 1-904 (TUR), Веха (RUS) та Пам’яті Гірка (UKR) – 21 шт. Найбільшу щільність колоса мав зразок Злука (UKR) – 25 шт./ 10 см. Зразок SWW 1-904 мав 83 зерна в колосі. Найбільша маса колоса (6,0 г) та зерна з колоса (4,5 г) була у зразка SWW 1-904 (TUR). За індексом продуктивності колоса виділилися зразки Легенда миронівська – 0,81, Придніпровська (UKR), Кума, Юнона, Августа (RUS) – 0,80. Найбільшу масу 1000 зерен мали зразки інтенсивного та універсального сортотипу SWW 1-904 (TUR) – 55,0 г, Благо (UKR) – 53,2 г та Казачка (RUS) – 52,7 г. За врожайністю в поєднанні з високим рівнем перезимівлі (9 балів) виділилися зразки Даринка київська – 955 г/м2 та Райгородка – 794 г/м2.

Ключові слова

пшениця, гібридизація, врожайність, вміст білку в зерні, вміст клейковини в зерні, сорт