Нажмите Enter для поиска, Esc для отмены

ЕЛЕМЕНТИ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ ЗРАЗКІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПОХОДЖЕННЯ

Мова статті

Українська, Русский, English

Дата друку

13.06.2019

Дата розміщення онлайн

09.10.2019

Установа

Інститут рослинництва ім В. Я. Юр’єва НААН Міжнародний центр поліпшення кукурудзи і пшениці

Список літератури

  1. Олійник Я. Б.,.Смирнов І. Г Географія світового господарства, К. : Знання, 2011. 640 с.

  2. FAO. URL: http://www.fao.org/ faostat/en/#data/QC (дата звернення:17.04.19).

  3. Ващенко В. В., Назаренко М. М. Аналіз продуктивності пшениці м’якої озимої в умовах північного степу України. Сортовивчення та охорони прав на сорти рослин. 2014. №4. С. 68–72.

  4. Моргун В. В., Санін Є. В., Швартау В. В. Сучасні сорти та оптимальні системи живлення й захисту озимої пшениці. Клуб 100 центнерів. Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, компанія «Сингента», Швейцарія. Видання ІХ. Київ: Логос, 2015. 146 с.

  5. Литвиненко М. А. Селекційно-генетичний інститут Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення. Відділ селекції та насінництва пшениці в 100-річній історії інституту. Збірник наукових праць СГІ-НЦНС. 2012. Вип. 20 (60). С. 3–9.

  6. Власенко В. А. Селекційна еволюція миронівських пшениць. Миронівка, 2012. 360 с.

  7. Алабушев А. В. Адаптивний потенциал сортов зерновых культур. Зернобобовые и крупяные культуры. 2013. № 2 (6). С.47–51.

  8. Моргун В. В. Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України – 70 років. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2016. № 2 (31). С. 83–90

  9. Абдурат Н. К. Модель сорту пшениці озимої для умов лісостепу України. Вісник Полтавської ДАА. 2009. № 2. С. 98–100.

  10. Баган А. В. Оцінка сучасних сортів озимої м’якої пшениці за врожайністю та якістю зерна. Агрохімія : збірник наукових праць Уманського ДАУ. 2007. Вип. 65. С. 17–21.

  11. Базалій В. В. Морфологічні особливості формування продуктивності озимої пшениці в залежності від умов вирощування. Таврійський науковий вісник. 1999. Вип. 11. Ч. 1. С. 30–33.

  12.  Жемела Г. П., Баган А. В Урожайність та елементи продуктивності селекційного матеріалу пшениці озимої (Triticum aestivum L.) та зв'язок між ними. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. Київ, 2007. № 6. С. 59–66.

  13. Леонов О. Ю., Стрельцова І. Б Елементи продуктивності колекційних зразків озимої м’якої пшениці у зв’язку з їх походженням. Зб. наук. праць Ін-ту цукрових буряків УААН. Київ, 2004. Вип. 7. С. 115–120.

  14.  Четверик О. О., Козаченко М. Р. Морфо-біологічні особливості сортів пшениці м’якої озимої різного походження в умовах східної частини лісостепу України. Бюлетень ДУ Інститут сільського господарства степової зони НААН України. Дніпропетровськ. 2014. № 7. С. 94–96.

  15.   Орлюк А. П., Усик Л. О., Колесникова Н. Д. Генотипові кореляції між урожайністю та компонентними ознаками пшениці м'якої озимої. Зрошуване землеробство. 2011. Вип. 55. С. 236–245.

  16.  Тищенко В., Дриженко Л. Рівень формування селекційних індексів у сортів і селекційних ліній пшениці озимої залежно від часу відновлення весняної вегетації. Вісник Львівського національного аграрного університету. Сер.: Агрономія. 2013. № 17(2). С. 179–183.

  17.  Дриженко Л. М., Тищенко В. М., Чернишова О. П. Генетичні кореляції врожайності пшениці озимої із селекційними індексами в стресових умовах середовища. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. № 3. С. 32–35.

  18. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. М.: Агропромиздат, 1985. 351 с.

  19. Изучение мировой коллекции пшеницы. Методические указания. Л. ВИР, 1984. 26 с.

  20.  Пополнение, сохранение в живом виде и изучение мировой коллекии пшеницы, эгилопса и тритикале. Методические указания. Под ред.. А. Ф. Мережко. С.Пб.: ВИР, 1999. 82 с.

  21.  Кочерина Н. В., Драгавцев В. А. Введение в теорию эколого-генетической организации полигенных признаков растений и теорию селекционных индексов. С.Пб., 2008. 87 с.

Розділ

Джерела та донори

Анотація

Наведено результати вивчення 104 зразків генофонду пшениці м’якої озимої різного походження протягом 2017 – 2018 рр. в умовах східної частини лісостепу України. Досліджувані зразки пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження охарактеризовані за такими ознаками як довжина колоса, кількість колосків і зерен у колосі, щільність колоса, маса колоса та зерна з нього, індекс продуктивності колоса, маса 1000 зерен, перезимівля та врожайність. Найбільшу довжину колоса мав зразок з Туреччини SWW 1-904 (у середньому 12,8 см), За кількістю колосків у колосі виділилися зразки SWW 1-904 (TUR), Веха (RUS) та Пам’яті Гірка (UKR) – 21 шт. Найбільшу щільність колоса мав зразок Злука (UKR) – 25 шт./ 10 см. Зразок SWW 1-904 мав 83 зерна в колосі. Найбільша маса колоса (6,0 г) та зерна з колоса (4,5 г) була у зразка SWW 1-904 (TUR). За індексом продуктивності колоса виділилися зразки Легенда миронівська – 0,81, Придніпровська (UKR), Кума, Юнона, Августа (RUS) – 0,80. Найбільшу масу 1000 зерен мали зразки інтенсивного та універсального сортотипу SWW 1-904 (TUR) – 55,0 г, Благо (UKR) – 53,2 г та Казачка (RUS) – 52,7 г. За врожайністю в поєднанні з високим рівнем перезимівлі (9 балів) виділилися зразки Даринка київська – 955 г/м2 та Райгородка – 794 г/м2.

Ключові слова

пшениця м’яка озима, зразок, урожайність, колос, ознака