Нажмите Enter для поиска, Esc для отмены

СУЧАСНИЙ СТАН БАЗОВОЇ КОЛЕКЦІЇ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ РОСЛИН УКРАЇНИ

Мова статті

Українська, Русский, English

Дата друку

06.12.18

Дата розміщення онлайн

07.05.2019

Установа

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН

Список літератури

  1. Рибалка О. І., Моргун В. В., Моргун Б. В., Починок В. М. Агрономічний потенціал і перспективи тритикале. Физиология растений и генетика. 2015, Т. 47, № 2. С. 95–111.

  2. Каленська С. М. Тритикале – потенціал та управління його реалізацією. Тритикале – культура ХХІ сторіччя: Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конференції, 4 – 6 липня 2017 р. Харків, 2017. С. 75–77.

  3. Рибалка О. І. Тритикале як сировина для спирто-дистилятного виробництва. Тритикале – культура ХХІ сторіччя: тези доповідей конференції. Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конференції, 4 – 6 липня 2017 р. Харків, 2017. С. 63–65.

  4. Рябчун В. К., Капустіна Т. Б., Мельник В. С., Щеченко О. Є., Чернобай С. В. Селекція тритикале ярого на підвищення адаптивності та урожайності. Харків, 2015. 52 с.

  5. Любич В. В., Новіков В. В. Особливості переробки зерна тритикале в крупу. Тритикале – культура ХХІ сторіччя: . Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конференції, 4 – 6 липня 2017 р. Харків, 2017. С. 62–63.

  6. Sanchez-Monge E. Hexaploid triticale. First international wheat genetics symposium. Canada, Winnipeg, 1958. P. 181–194.

  7. Larter E. The breeding and basic research on triticale. Тритикале. Изучение и селекция: Материалы Междунар. симпозиума (3–7 июля 1973 г.). Ленинград, 1973. С. 31–37.

  8. Zillinsky F. Progress and problems in developing Triticales. CIMMYT News, 5/8, 1, 1970. P. 5–8.

  9. Дорофеев В. Ф. Мировая коллекция тритикале как основа получения перспективных сортов. Тритикале. Проблемы и перспективы : сборник научных трудов. Часть 1. Генетика и селекция. Вып. 1. Каменная Степь, 1976. С. 17–24.

  10. Мережко А. Ф. Селекция тритикале в Международном центре по улучшению кукурузы и пшеницы (Мексика). Тритикале. Проблемы и перспективы : сборник научных трудов. Часть 1. Генетика и селекция. Вып. 1. Каменная Степь, 1976. С. 58–67.

  11. Писарев В. Е. Изменчивость потомства амфидиплоидов. Яровая пшеница х яровая рожь. Доклады ВАСХНИЛ, вып. 12, 1947. С. 40–48.

  12. Дорофеев В. Ф., Куркиев У. К. Мировая коллекция тритикале и использование их в селекции. Тритикале. Изучение и селекция: Материалы Междунар. Симпозиума (3–7 июля 1973 г.). Ленинград, 1973. С. 12–25.

  13. Чернобай С. В., Рябчун В. К., Капустіна Т. Б., Мельник В. С. Різноманіття тритикале ярого в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України. Тритикале – культура ХХІ сторіччя: Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конференції, 4 – 6 липня 2017 р. Харків, 2017. С. 55–56.

  14. Чернобай С. В. Рябчун В. К., Капустіна Т. Б., Мельник В. С., Щеченко О. Є. Збагачення генетичного різноманіття колекції тритикале ярого. Сучасні технології підвищення генетичного потенціалу рослин: Збірник тез Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю Національної академії аграрних наук та 110-річчю заснування Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН (4–5 липня 2018 р.). Харків, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр‘єва НААН, 2018. С. 203–205.

  15. Чернобай С. В., Рябчун В. К., Капустіна Т. Б., Мельник В. С., Щеченко О. Є. Історія розвитку наукових досліджень та досягнення лабораторії селекції тритикале ярого. Розділ у книзі «Теоретичні дослідження та практичні досягнення Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН : історія та сьогодення (1908–2018 рр.)» / за ред. Кириченка В. В. Харків: ФОП Бровін О. В., 2018. С. 359–401.

  16. Пополнение, сохранение в живом виде и изучение мировой коллекции пшеницы, эгилопса и тритикале (Методические указания). СПб: ВИР, 1999. 82 с.

  17. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні. Київ, Український інститут експертизи сортів рослин, 2016. 81 с.

  18. Атлас почв Украинской ССР / под ред. Н. К. Крупского, Н. И. Полупана / Укр. научно-исследовательский институт почвоведения и агрохимии им. А. Н. Соколовского. Киев: Урожай, 1979. 160 с.

  19. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. М.: Агропромиздат, 1985. 351 с.

  20. Рябчун В. К., Чернобай С. В., Мельник В. С., Капустіна Т. Б. Різноманіття генофонду тритикале ярого в Національному генбанку України. Генетичне та сортове різноманіття рослин для покращення якості життя людей: Тези Міжнар. наук. конф., присвяченої 25-річчю Національного генбанку рослин України (4–7 липня 2016 р.): Київ: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. С. 58–60.

  21. Рябчун В. К., Носко Р. П., Мельник В. С. Коллекция ярового тритикале (Triticosecale Wittmack) Национального генбанка растений Украины. Харків: Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва, 2011. 6 с.

  22. Носко Р. П., Рябчун В. К., Шатохін В. І. Національна колекція тритикале ярого: формування, вивчення та використання зразків генофонду. Генетичні ресурси рослин. 2009. № 7. С. 108–116.

 

Розділ

Формування, вивчення та використання колекцій

Анотація

Наведено методологію та результати формування базової колекції і оцінки зразків тритикале ярого в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України. Сформована в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН (ІР) колекція тритикале ярого нараховує 1935 зразків, що походять з 27 країн світу. До її складу входять 42 сорти і 1478 селекційних ліній з України, 92 сорти і 248 ліній із зарубіжних країн та 75 генетичних ліній. Колекцію сформовано за основними цінними господарськими ознаками (висота рослин, тривалість вегетаційного періоду, обмолот колоса, урожайність, маса 1000 зерен, стійкість до хвороб, технологічні властивості та ін.). Виділено еталони за більшістю морфо-біологічних та цінних господарських ознак. Паспортизовано усі зразки колекції. До Національного сховища закладено 1762 зразки, із них 1507 на довгострокове зберіганя.

Ключові слова

тритикале яре, колекція, зразок, еталон, ознака, джерело, генофонд