Нажмите Enter для поиска, Esc для отмены

НОВІ ЛІНІЇ ПОМІДОРУ З ГЕНАМИ ЯКІСНИХ ОЗНАК, ЯК ДЖЕРЕЛА ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ

НОВІ ЛІНІЇ ПОМІДОРУ З ГЕНАМИ ЯКІСНИХ ОЗНАК, ЯК ДЖЕРЕЛА ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ

Мова статті

Українська, Русский, English

Дата друку

06.12.18

Дата розміщення онлайн

07.05.2019

Установа

Інститут овочівництва і баштанництва НААН

Список літератури

  1. Куземенский А. В. Селекционно-генетические исследования мутантных форм томата. Харьков, 2004. 391 с.

  2. Бочарникова Н. И. Мутантный генофонд томата и его использование в селекционно-генетических исследованиях. Вестник ВОГ и С. 2008. Т.12. № 4. С. 644–653.

  3. Маковей М. Д., Ганя А. И. Генетический потенциал коллекции мутантов томата и его значение для решения задач практической селекции. Buletinul Academiei de Ştiinţe a Moldovei. Ştiinţele vieţii. 2015. №. 1(325). P. 110–119.

  4. Жученко А. А. Генетика томатов. Кишинев: Штиинца, 1973. 664 с.

  5. Levin I. et al. High pigment tomato mutants – more than just lycopene (a review). Israel Journal of Plant Sciences. 2006. Vol. 54. P. 179–190.

  6. Al-Sane K. O., Povero G., Perata P. Anthocyanin tomato mutants: Overview and characterization of an anthocyanin-less somaclonal mutant. Plant Biosystems. 2011. V. 145, N. 2. P. 436–444.

  7. Osei1 M. K., Danquah A., Blay E. T., Danquah E., Adu-Dapaah H. An overview of tomato fruit-ripening mutants and their use in increasing shelf life of tomato fruits. African Journal of Agricultural Research. 2017. Vol. 12 (51). P. 3520–3528.

  8. Куземенский А. В. Особенности неаллельного взаимодействия генов gf и В у томата. Цитология и генетика. 2005. Т. 38. № 5. С. 13–19.

  9. Куземенский А. В. Взаимодействие мутантных генов активизирующих биогенез b-каротина в плодах томата. Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. 2005. Т. 3, № 1–2. С. 86–91.

  10. Куземенский А. В. Формы фенотипических новообразований при неаллельном взаимодействии мутантных генов. Фактори експериментальної еволюції: Зб. наук. пр. 2006. 3. С. 392–398.

  11. Куземенский А. В. Особенности проявления гена gs (green stripe) и эффекты его неаллельного взаимодействия с генами повышенной пигментации плодов томата. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: біологія. Харків, 2006. Вип. 3, № 729. С. 81–87.

  12. Гурин М. В. Генетические источники антоциановой окраски плода в селекции томата. Інновації в овочівництві: досягнення і перспективи: зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. 21 липня 2010 р. Харків: ІОБ НААНУ, 2010. С. 85–87.

  13. Методика Державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Випуск 4 (картопля, овочеві та баштанні культури) / Під ред. В.В.Вовкодава. Київ, 2001. 105 с.

  14. ДСТУ 8402:2015. Продукти перероблення фруктів та овочів. Рефрактометричний метод визначення вмісту розчинних сухих речовин. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2017. 16 с.

  15. ДСТУ 4954:2008. Продукти перероблення фруктів та овочів. Методи визначення цукрів. Київ: Держспоживстандарт України, 2009. 18 с.

  16. ДСТУ 7803:2015. Продукти перероблення фруктів та овочів. Методи визначення вітаміну С. Київ: «УкрНДНЦ», 2016. 18 с.

  17. ДСТУ 4957:2008. Продукти перероблення фруктів та овочів. Методи визначення титрованої кислотності. Київ: Держспоживстандарт України, 2009. 10 с.

  18. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с. 

Розділ

Джерела та донори

Анотація

Наведено результати досліджень у конкурсному сортовипробуванні нових багатомаркерних ліній помідору. Виділено лінію Л-120/18 з найменшими складовими вегетаційного періоду і тривалістю періоду від сходів до достигання першого плоду 97 діб. За продуктивністю кращими були лінії Л-106/18, Л-164/18, Л-474/18, Л-98/18, які формували на одній рослині 2,6-3,5 кг плодів. За кількістю плодів на рослині (більше 24 шт.) виділено лінії Л-419/18, Л-164/18, Л-474/18, Л-473/18, Л-106/18, Л-98/18, Л-125/18, Л-120/18. Найвищим вмістом розчинної сухої речовини (6,8%) відзначилась лінія Л-473/18, вмістом загальних цукрів – лінії Л-473/18 (5,63%), Л-99/18 (4,52%), Л-106/18 (4,24%), Л-102/18 (4,23%) і Л-419/18 (4,23%), вмістом вітаміну С – Л-125/18 (22,9 мг / 100 г) і Л-99/18 (23,0 мг / 100 г), титрованою кислотністю – Л-125/18 (0,75%) і Л-474/18 (0,63%). За цукро-кислотним індексом виділились лінії Л-473/18 (15,6), Л-99/18 (12,6), Л-106/18 (11,8), Л-102/18 (10,8). Запропоновано як джерела для селекційної роботи лінії Л-106/18 (sp, Aft, c, gf), Л-164/18 (u, y, gf, B), Л-98/18 (sp, u, Aft, gs, gf, j-2), Л-125/18 (Aft, hp-2dg, alc, u), Л-99/18 (sp, u, Aft, hp-1), Л-120/18 (sp, Aft, hp-1, u, o, j-2).

Ключові слова

помідор, лінія, маркерні гени, вегетаційний період, продуктивність, біохімічні властивості