Нажмите Enter для поиска, Esc для отмены

КАЛЮСОГЕНЕЗ І ОРГАНОГЕНЕЗ В УМОВАХ IN VITRO РІЗНИХ ЗРАЗКІВ LINUM USITATISSIMUM L.

Мова статті

Українська, Русский, English

Дата друку

06.12.18

Дата розміщення онлайн

07.05.2019

Установа

Інститут луб’яних культур НААН

Список літератури

  1. Кунах В. А. Изменчивость растительного генома в процессе дедифференцировки и калуссообразования in vitro. Физиология растений. 1999. Т. 46, № 6. С. 919–929.

  2. Millam S., Obert B., Pret’ová A. Plant cell and biotechnology studies in Linum usitatissimum – a review. Plant Cell, Tissue and Organ Culture. 2005. Vol. 82, Iss. 1. P. 93–103. DOI: 10.1007/s11240-004-6961-6

  3. Evtimova M., Vlahova M., Atanassov A. Flax improvement by biotechnology means. Journal of Natural Fibers. 2005. Vol. 2, Iss. 2. P. 17–34. DOI: 10.1300/J395v02n02_02

  4. Rutkowska-Krause I., Mankowska G., Lukaszewicz M., Szopa J. Regeneration of flax (Linum usitatissimum L.) plants from anther culture and somatic tissue with increased resistance to Fusarium oxysporum. Plant Cell Reports. 2003. Vol. 22, Is. 2. P. 110–116. DOI: 10.1007/s00299-003-0662-1

  5. Millam S., Davidson D., Powell W. The use of flax (Linum usitatissimum) as a model system for studies on organogenesis in vitro: the effect of different carbohydrates. Plant Cell, Tissue and Organ Culture. 1992. Vol. 28, Iss. 2. P. 163–166. DOI: 10.1007/BF00055512

  6. Chen Y., Dribnenki P. Effect of genotype and medium composition on flax Linum usitatissimum L. anther culture. Plant Cell Reports. 2002. Vol. 21, Iss. 3. P. 204–207. DOI: 10.1007/s00299-002-0500-x

  7. Burbulis N., Blinstrubienė A., Sliesaravičius A., Venskutonienė E. Influence of genotype, growth regulators, sucrose level and preconditioning of donor plants on flax (Linum usitatissimum L.) anther culture. Acta Biologica Hungarica. 2005. Vol. 56, Iss. 3–4. P. 323–331. DOI: 10.1556/ABiol.56.2005.3-4.15

  8. Burbulis N., Blinstrubienė A. Genotypic and exogenous factors affecting linseed (Linum usitatissimum L.) anther culture. Journal of Food, Agriculture and Environment. 2011. Vol. 9, Iss. 3–4. P. 364–367. DOI: 10.1234/4.2011.2285

  9. Burbulis N., Blinstrubienė A., Masienė R., Jonytienė V. Influence of genotype, growth regulators and sucrose concentration on linseed (Linum usitatissimum L.) anther culture. Journal of Food, Agriculture and Environment. 2012. Vol. 10, Iss. 3–4. P. 764–767. DOI: 10.1234/4.2012.3509

  10. Сорока А. И. Особенности подготовки материала и культивирования in vitro пыльников льна при получении гаплоидных растений. Вісник Запорізького національного університету. Біологічні науки. 2010. № 2. C. 13–18.

  11. Siegień I., Adamczuk A., Wróblewska K. Light affects in vitro organogenesis of Linum usitatissimum L. and its cyanogenic potential. Acta Physiologiae Plantarum. 2013. Vol. 35, Iss. 3. P. 781–789. DOI: 10.1007/s11738-012-1118-4

  12. Mundhara R., Rashid A. TDZ-induced triple-response and shoot formation on intact seedlings of Linum, putative role of ethylene in regeneration. Plant Science. 2006. Vol. 170, Iss. 2. P. 185–190. DOI: 10.1016/j.plantsci.2005.06.015

  13. Seta-Koselska A., Skórzyńska-Polit E. Optimization of in vitro culture conditions for obtaining flax (Linum usitatissimum L. cv. Modran) cell suspension culture. BioTechnologia. 2017. Vol. 98, Iss. 3. P. 183–188. DOI: 10.5114/bta.2017.70796

  14. Blinstrubienė A., Burbulis N., Masienė R. Genotypic and exogenous factors affecting linseed ovary culture. Zemdirbyste-Agriculture. 2017. Vol. 104, No. 3. P. 243–248. DOI: 10.13080/z‑a.2017.104.031

  15. Yildiz M., Sağlik C., Telci C., Erkiliç E. G. The effect of in vitro competition on shoot regeneration from hypocotyl explants of Linum usitatissimum. Turkish Journal of Botany. 2011. Vol. 35, Iss. 2. P. 211–218. DOI: 10.3906/bot-1005-26

  16. Murashige T., Skoog F. A revised medium for rapid growth and bio assays with tobacco tissue cultures. Physiologia Plantarum. 1962. Vol. 15, Iss. 3. P. 473–497. DOI: 10.1111/j.1399‑3054.1962.tb08052.x

Розділ

Джерела та донори

Анотація

Вид Linum usitatissimum L. значною мірою здатний до утворення калюсу і регенерації пагонів в умовах in vitro за умови культивування при фотоперіоді 16 год, відносній вологості 60 – 80 %, температурі повітря 22 – 24°С на агаризованому живильному середовищі Мурасіге і Скуга, доповненому 0,05 мг/л 1‑нафтилоцтової кислоти (НОК), 1,0 мг/л 6‑бензиламінопурину (БАП) та 30 г/л сахарози. Частота і інтенсивність калюсогенезу і органогенезу залежить від генотипу. Частота калюсогенезу в межах досліджуваних зразків складала 15 – 100 %, маса калюсу з одного експланта – 0,56 – 1,51 г, частота органогенезу – 10,0 – 93,8 %, кількість пагонів – 1,4 – 4,0 шт. і висота пагонів – 0,78 – 2,37 см. За комплексом ознак (частота калюсоутворення, частота органогенезу і кількість пагонів) виділились колекційні зразки: Глінум (UF0401603), Кром (UF0401494), Visamo (1–356)/L. monnseo (UF0402178), Ручеек (UF0401897) і СКі‑1 (UF0402143). Найбільша частота калюсогенезу і органогенезу на гіпокотильних і епікотильних експлантах властива льону-довгунцю і льону олійному. Найбільшу масу калюсу з експланта, кількість регенерованих пагонів і їх висоту формує льон-межеумок, який має найбільший розмах варіації досліджуваних ознак.

Ключові слова

льон, колекційні зразки, in vitro, фітогормони, калюс, органогенез