Нажмите Enter для поиска, Esc для отмены

ТРИВАЛІСТЬ ПЕРІОДУ СХОДИ – КОЛОСІННЯ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ ЗРАЗКІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В УМОВАХ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Мова статті

Українська, Русский, English

Дата друку

11.06.18

Дата розміщення онлайн

25.07.2018

Установа

Інститут рослинництва ім В. Я. Юр’єва НААН

Список літератури

  1. Van Oosterom E. J., Acevedo E. Adaptation of barley (Hordeum vulgare L.) to harsh Mediterranean environments III. Plant ideotype and grain yield. Euphytica.1992. V. 62. P. 29–38.

  2. Dawson I.K., Russell J., Powell W., Steffenson B., William T.B., Waugh R. Barley: a translational model for adaptation to climate change, 2015. New Phytologist Trust. P. 913–931.

  3. Bedasa Mekonnon Selection of Barley Varieties for their Yield Potential at Low Rain Fall Area Based on Both Quantitative and Qualitative Characters North West Tigray, Shire, Ethiopia / International Journal of Plant Breeding and Genetics. Volume 8 (4), 2014. P. 205–213.

  4. Макарова Г. А. Физиолого-генетическая регуляция скороспелости и продуктивности пшеницы. Докл. РАСХН. М., 2001. №5. С.7–9.

  5. Титова М. В. Изучение скороспелых образцов ячменя в условиях Заполярья. Тр. по прикл., бот., ген. и сел. Л., 1983. Т.82. С.52–58.

  6. Шевченко С. Н., Бишарев А. А. Результаты селекции ярового ячменя в Самарском НИИСХ. Известия Самарского научного центра Российской академии наук. 2015. Т.17, №4 (3). С. 592–595.

  7. Usubaliev B. Barley Genetic Resources for Kyrgyz Plant Breeding. 2013, Alnarp. 38 p.

  8. Серебренников Ю. И. Реализация адаптивного потенциала сортов ячменя в канской лесостепи красноярского края, дис. канд. с.-г. наук, 2017, Красноярск, 229 с.

  9. Fettell N., Bowden P., McNee T., Border N. Barley growth & development., State of New South Wales through Department of Industry and Investment (Industry & Investment NSW); 2010, 82 p.

  10. Репко Н. В., Коблянский А. С., Хронюк Е. В. Анализ зависимости урожайности от продолжительности вегетационного периода сортов озимого ячменя. Научный журнал КубГАУ, №132(08)., 2017. С. 1–14.

  11. Маренюк О. Б. Селекційно-генетична оцінка вихідного матеріалу ячменю ярого в умовах підвищеної кислотності ґрунтів правобережного Лісостепу, дис. канд. с.-г. наук., 2015, Вінниця. 190 с.

  12. Батакова О. Б. Некоторые итоги по изучению длины вегетационного периода в условиях Архангельской области. Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции, Санкт-Перебург, 2009. Том 165. С. 169–173.

  13. Лекеш Я. Исходный матеріал и селекция пивоваренного ячменя в Чехословакии. Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1972. Т.36. Вып. 1. С. 139–155.

  14. 14. Дубовий В. І., Чайка О. В., Янішевський Л. І. Агроекологічна оцінка сортів ячменю ярого різного еколого-географічного походження в умовах перехідної зони Полісся / Охорона навколишнього природного середовища, Збалансоване природокористування, № 1. 2017. С. 63–68.

  15. 15. Наумкин Д. В. Морфобиологические и биохимические особенности исходного материала ярового ячменя в селекции на урожайность и качество зерна. Автореф. дис… канд. с.-г. наук, 2009.  Орел,  23 с.

  16. 16. Филенко Г. А., Васильченко С. А., Донцов Д. П. Продуктивность сорта ярового ячменя Леон в зависимости от метеоусловий в южной зоне Ростовской области. Зерновое хозяйство России. 2017. №1. С. 1–12.

  17. Аверкова О. В., Нехай О. И. Сравнительная оценка сортов ярового ячменя в условиях ОАО «Тишовка» могилевского района / Технологические аспекты возделывания сельскохозяйственных культур, Сборник статей по материалам III студенческой научно-практической конференции 19–20 февраля 2014 г., Горки, С. 4–6.

  18. Стебут, А. И. Труды Саратовской областной сельскохозяйственной опытной станции. Саратов, 1915. С. 156–158.

  19. Филиппов, Е. Г., Приходькова Л. П., Репко Н. В. Селекция озимого ячменя на адаптивность к условиям  внешней среды в Ростовской области. Сборник научных трудов: Зерновые и кормовые культуры России., ВНИИ сорго и других зерновых культур, Зерноград, 2002. С. 267–269.

  20. Куперман Ф. М. Биологические основы продуктивности пшеницы. М.: Издательство Московского университета, 1950. 199 с.

  21. Баташева Б. А., Альдеров А. А. Продуктивность ячменя культурного (Hordeum vulgare L.) в связи со скороспелостью. Экология растений, Юг России: экология, развитие. 2010. №1. С. 20–25.

  22. Кошкин В. А.,Кошкина А. А., Матвиенко И. И., Прядехина А. К. Использование исход-ных форм яровой пшеницы со слабой фотопериодической чувствительностью для создания скороспелых продуктивных линий. Докл. РАСХН. 1994. №2. С.8–10.

  23.  Кошкин В. А., Ригин Б. В., Матвиенко И. И. Исследование ультраскороспелости и создание скороспелых продуктивных линий мягкой пшеницы со слабой фотопериодической чувствительностью. Докл. РАСХН. 2003. №2. С.3–5.

  24. Лукьянова М. В. Сортовой потенциал скороспелых форм ячменя. Тр. по прикл. бот., ген. и сел. 1969. Т. 39. Вып. 3. С.209–220.

  25. Преображенская Л. В. Фонд скороспелых сортов ячменя для Северо-западных районов нечерноземной зоны РСФСР. Тр. по прикл. бот., ген. и сел. 1982. Т.73. С.82–87.

  26. Sharma R. C.  Duration of the vegetative and reproductive period in relation to yield performance of spring wheat. European Journal of Agronomy.1992. V.1, Is. 3. P. 133–137.

  27. Ýrfan Ö., Remzi A., Turhan K., Adnan T., Recep K., Bülent T. Investigation of yield and some agronomical traits of the barley (Hordeum vulgare L) Genotypes in Trakya region, Селекционно-генетични изследвания при Полски культури с., Remzi, 2011. P. 133–140.

  28. Советов В. В. Изменчивость вегетационного периода и урожайности яровой мягкой пшеницы в условиях Лесостепи Приобья. Достижения науки и техники АПК. № 12, 2007. С. 18–20.

  29. Лубнин А. Н., Советов В. В. Результаты улучшения мягкой яровой пшеницы селекционным путем. Актуальные задачи селекции и семеноводства сельськохозяйственных растений на современном этапе. Новосибирск, 2005 С. 128–136.

  30. Зыкин В.А. Особенности селекции яровой пшеницы в Западной Сибири. Омск, 1958. 480 с.

  31. Методические указания по изучению мировой коллекции ячменя и овса. Под ред. В. Д. Кобылянского, А. Я. Трофимовской. Ленинград, 1981. 31 с.

  32. Международный классификатор СЭВ рода HordeumL. Л., 1983.  52 с.

  33. Методы селекции и оценки устойчивости пшеницы и ячменя к болезням в странах-членах СЭВ. Прага, 1988. 321 с.

  34. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. М.: Агропромиздат, 1985. 351 с.

  35. Ушкаренко В. О., Нікішенко В. Л., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів: монографія. Херсон: Айлант, 2009. 372 с.

Розділ

Джерела та донори

Анотація

Наведено результати наукових досліджень 298 зразків генофонду ячменю ярого протягом 2010–2017 рр. в умовах східної частини лісостепу України. Тривалий період сходи–колосіння – 48,7 діб та 45,5 діб відмічено у 2016 р. і 2017 р., що обумовлено впливом гідротермічних умов років вивчення. В умовах 2011 р., 2012 р., 2013 р., 2014 р. та 2015 р. тривалість періоду сходи – колосіння була майже однаковою та становила 41,2; 41,8; 41,7, 42,6 та 41,5 діб відповідно, а найменшу тривалість періоду – 40 діб відмічено у 2010 р. За визначенням коефіцієнтів кореляції встановлено додатну залежність середнього рівня між тривалістю періоду сходи – колосіння та врожайністю у 2016 р. (r=0,54). Нижче середнього рівня додатну кореляцію спостерігали в роки з коротким вегетаційним періодом: 2011 р. (r=0,15), 2012 р. (r=0,21), 2014 р. (r=0,14), 2015 р. (r=0,21), 2017 р. (r=0,24). Виділено найбільш скоростиглі зразки: Гатунок (33 доби), Гермес (36 діб), Схiдний (37 діб) – UKR; Тимерхан (33 доби), Казак (36 діб), Биом (36 діб) – RUS; Harmal (31 доба), Moroc 9-75 (34 доби) – SYR; Weeah (37 діб) – AUS. Найдовшим періодом від сходів до колосіння характеризувались сорти: CDC Carter (51,5 діб), CDC Clear (52 доби) – CAN; Vienna (49 діб) – AUT; Сталий (49,3 доби) – UKR; Нудум 95 (49 діб) – RUS; Великан (52,5 діб) – KAZ та ін. За результатами багаторічного дослідження виділено зразки з комплексом цінних господарських ознак, які характеризувались різною тривалістю періоду сходи–колосіння – від 36 діб до 49 діб, високою врожайністю – 485–812 г/м2, масою 1000 зерен – 43,9–56,7 г та стійкістю проти вилягання та до борошнистої роси. Це такі сорти: з України – Схiдний, Баскак, Гермес, Сварожич, Подив, Хорс, Бальзам, Авгур, МІП Мирний, МІП Сотник, Талісман миронівський; Росії – Абалак, Карат, Яромир, Кредо; Білорусі – Фэст; Німечини – Grace, Henrike, KWS Aliciana, KWS Bambina; Нідерландів – Gladys та Казахстану – Азык, Илек-16.

Ключові слова

ячмінь ярий, зразок, генофонд, урожайність, вегетаційний період,залежність