ТРИВАЛІСТЬ ПЕРІОДУ СХОДИ – КОЛОСІННЯ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ ЗРАЗКІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В УМОВАХ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
ТРИВАЛІСТЬ ПЕРІОДУ СХОДИ – КОЛОСІННЯ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ ЗРАЗКІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В УМОВАХ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Мова статті
Українська, Русский, English
Дата друку
11.06.18
Дата розміщення онлайн
25.07.2018
Установа
Інститут рослинництва ім В. Я. Юр’єва НААН
Список літератури
-
Van Oosterom E. J., Acevedo E. Adaptation of barley (Hordeum vulgare L.) to harsh Mediterranean environments III. Plant ideotype and grain yield. Euphytica.1992. V. 62. P. 29–38.
-
Dawson I.K., Russell J., Powell W., Steffenson B., William T.B., Waugh R. Barley: a translational model for adaptation to climate change, 2015. New Phytologist Trust. P. 913–931.
-
Bedasa Mekonnon Selection of Barley Varieties for their Yield Potential at Low Rain Fall Area Based on Both Quantitative and Qualitative Characters North West Tigray, Shire, Ethiopia / International Journal of Plant Breeding and Genetics. Volume 8 (4), 2014. P. 205–213.
-
Макарова Г. А. Физиолого-генетическая регуляция скороспелости и продуктивности пшеницы. Докл. РАСХН. М., 2001. №5. С.7–9.
-
Титова М. В. Изучение скороспелых образцов ячменя в условиях Заполярья. Тр. по прикл., бот., ген. и сел. Л., 1983. Т.82. С.52–58.
-
Шевченко С. Н., Бишарев А. А. Результаты селекции ярового ячменя в Самарском НИИСХ. Известия Самарского научного центра Российской академии наук. 2015. Т.17, №4 (3). С. 592–595.
-
Usubaliev B. Barley Genetic Resources for Kyrgyz Plant Breeding. 2013, Alnarp. 38 p.
-
Серебренников Ю. И. Реализация адаптивного потенциала сортов ячменя в канской лесостепи красноярского края, дис. канд. с.-г. наук, 2017, Красноярск, 229 с.
-
Fettell N., Bowden P., McNee T., Border N. Barley growth & development., State of New South Wales through Department of Industry and Investment (Industry & Investment NSW); 2010, 82 p.
-
Репко Н. В., Коблянский А. С., Хронюк Е. В. Анализ зависимости урожайности от продолжительности вегетационного периода сортов озимого ячменя. Научный журнал КубГАУ, №132(08)., 2017. С. 1–14.
-
Маренюк О. Б. Селекційно-генетична оцінка вихідного матеріалу ячменю ярого в умовах підвищеної кислотності ґрунтів правобережного Лісостепу, дис. канд. с.-г. наук., 2015, Вінниця. 190 с.
-
Батакова О. Б. Некоторые итоги по изучению длины вегетационного периода в условиях Архангельской области. Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции, Санкт-Перебург, 2009. Том 165. С. 169–173.
-
Лекеш Я. Исходный матеріал и селекция пивоваренного ячменя в Чехословакии. Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1972. Т.36. Вып. 1. С. 139–155.
-
14. Дубовий В. І., Чайка О. В., Янішевський Л. І. Агроекологічна оцінка сортів ячменю ярого різного еколого-географічного походження в умовах перехідної зони Полісся / Охорона навколишнього природного середовища, Збалансоване природокористування, № 1. 2017. С. 63–68.
-
15. Наумкин Д. В. Морфобиологические и биохимические особенности исходного материала ярового ячменя в селекции на урожайность и качество зерна. Автореф. дис… канд. с.-г. наук, 2009. Орел, 23 с.
-
16. Филенко Г. А., Васильченко С. А., Донцов Д. П. Продуктивность сорта ярового ячменя Леон в зависимости от метеоусловий в южной зоне Ростовской области. Зерновое хозяйство России. 2017. №1. С. 1–12.
-
Аверкова О. В., Нехай О. И. Сравнительная оценка сортов ярового ячменя в условиях ОАО «Тишовка» могилевского района / Технологические аспекты возделывания сельскохозяйственных культур, Сборник статей по материалам III студенческой научно-практической конференции 19–20 февраля 2014 г., Горки, С. 4–6.
-
Стебут, А. И. Труды Саратовской областной сельскохозяйственной опытной станции. Саратов, 1915. С. 156–158.
-
Филиппов, Е. Г., Приходькова Л. П., Репко Н. В. Селекция озимого ячменя на адаптивность к условиям внешней среды в Ростовской области. Сборник научных трудов: Зерновые и кормовые культуры России., ВНИИ сорго и других зерновых культур, Зерноград, 2002. С. 267–269.
-
Куперман Ф. М. Биологические основы продуктивности пшеницы. М.: Издательство Московского университета, 1950. 199 с.
-
Баташева Б. А., Альдеров А. А. Продуктивность ячменя культурного (Hordeum vulgare L.) в связи со скороспелостью. Экология растений, Юг России: экология, развитие. 2010. №1. С. 20–25.
-
Кошкин В. А.,Кошкина А. А., Матвиенко И. И., Прядехина А. К. Использование исход-ных форм яровой пшеницы со слабой фотопериодической чувствительностью для создания скороспелых продуктивных линий. Докл. РАСХН. 1994. №2. С.8–10.
-
Кошкин В. А., Ригин Б. В., Матвиенко И. И. Исследование ультраскороспелости и создание скороспелых продуктивных линий мягкой пшеницы со слабой фотопериодической чувствительностью. Докл. РАСХН. 2003. №2. С.3–5.
-
Лукьянова М. В. Сортовой потенциал скороспелых форм ячменя. Тр. по прикл. бот., ген. и сел. 1969. Т. 39. Вып. 3. С.209–220.
-
Преображенская Л. В. Фонд скороспелых сортов ячменя для Северо-западных районов нечерноземной зоны РСФСР. Тр. по прикл. бот., ген. и сел. 1982. Т.73. С.82–87.
-
Sharma R. C. Duration of the vegetative and reproductive period in relation to yield performance of spring wheat. European Journal of Agronomy.1992. V.1, Is. 3. P. 133–137.
-
Ýrfan Ö., Remzi A., Turhan K., Adnan T., Recep K., Bülent T. Investigation of yield and some agronomical traits of the barley (Hordeum vulgare L) Genotypes in Trakya region, Селекционно-генетични изследвания при Полски культури с., Remzi, 2011. P. 133–140.
-
Советов В. В. Изменчивость вегетационного периода и урожайности яровой мягкой пшеницы в условиях Лесостепи Приобья. Достижения науки и техники АПК. № 12, 2007. С. 18–20.
-
Лубнин А. Н., Советов В. В. Результаты улучшения мягкой яровой пшеницы селекционным путем. Актуальные задачи селекции и семеноводства сельськохозяйственных растений на современном этапе. Новосибирск, 2005 С. 128–136.
-
Зыкин В.А. Особенности селекции яровой пшеницы в Западной Сибири. Омск, 1958. 480 с.
-
Методические указания по изучению мировой коллекции ячменя и овса. Под ред. В. Д. Кобылянского, А. Я. Трофимовской. Ленинград, 1981. 31 с.
-
Международный классификатор СЭВ рода HordeumL. Л., 1983. 52 с.
-
Методы селекции и оценки устойчивости пшеницы и ячменя к болезням в странах-членах СЭВ. Прага, 1988. 321 с.
-
Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. М.: Агропромиздат, 1985. 351 с.
-
Ушкаренко В. О., Нікішенко В. Л., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів: монографія. Херсон: Айлант, 2009. 372 с.
Розділ
Джерела та донори
Анотація
Наведено результати наукових досліджень 298 зразків генофонду ячменю ярого протягом 2010–2017 рр. в умовах східної частини лісостепу України. Тривалий період сходи–колосіння – 48,7 діб та 45,5 діб відмічено у 2016 р. і 2017 р., що обумовлено впливом гідротермічних умов років вивчення. В умовах 2011 р., 2012 р., 2013 р., 2014 р. та 2015 р. тривалість періоду сходи – колосіння була майже однаковою та становила 41,2; 41,8; 41,7, 42,6 та 41,5 діб відповідно, а найменшу тривалість періоду – 40 діб відмічено у 2010 р. За визначенням коефіцієнтів кореляції встановлено додатну залежність середнього рівня між тривалістю періоду сходи – колосіння та врожайністю у 2016 р. (r=0,54). Нижче середнього рівня додатну кореляцію спостерігали в роки з коротким вегетаційним періодом: 2011 р. (r=0,15), 2012 р. (r=0,21), 2014 р. (r=0,14), 2015 р. (r=0,21), 2017 р. (r=0,24). Виділено найбільш скоростиглі зразки: Гатунок (33 доби), Гермес (36 діб), Схiдний (37 діб) – UKR; Тимерхан (33 доби), Казак (36 діб), Биом (36 діб) – RUS; Harmal (31 доба), Moroc 9-75 (34 доби) – SYR; Weeah (37 діб) – AUS. Найдовшим періодом від сходів до колосіння характеризувались сорти: CDC Carter (51,5 діб), CDC Clear (52 доби) – CAN; Vienna (49 діб) – AUT; Сталий (49,3 доби) – UKR; Нудум 95 (49 діб) – RUS; Великан (52,5 діб) – KAZ та ін. За результатами багаторічного дослідження виділено зразки з комплексом цінних господарських ознак, які характеризувались різною тривалістю періоду сходи–колосіння – від 36 діб до 49 діб, високою врожайністю – 485–812 г/м2, масою 1000 зерен – 43,9–56,7 г та стійкістю проти вилягання та до борошнистої роси. Це такі сорти: з України – Схiдний, Баскак, Гермес, Сварожич, Подив, Хорс, Бальзам, Авгур, МІП Мирний, МІП Сотник, Талісман миронівський; Росії – Абалак, Карат, Яромир, Кредо; Білорусі – Фэст; Німечини – Grace, Henrike, KWS Aliciana, KWS Bambina; Нідерландів – Gladys та Казахстану – Азык, Илек-16.
Ключові слова
ячмінь ярий, зразок, генофонд, урожайність, вегетаційний період,залежність
Останні новини: