Нажмите Enter для поиска, Esc для отмены

ОЦІНКА КОЛЕКЦІЙНИХ ЗРАЗКІВ ЛЬОНУ ЗА СТІЙКІСТЮ ДО ФУЗАРІОЗУ ТА АНТРАКНОЗУ В УМОВАХ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ

Мова статті

Українська, Русский, English

Дата друку

11.06.18

Дата розміщення онлайн

25.07.2018

Установа

Інститут луб’яних культур НААН

Список літератури

  1. Овсянкина А. В. Иммунологические основы создания зерновых культур, обладающих устойчивостью к корневым гнилям. Современные иммунологические исследования, их роль в создании новых сортов и интенсификации растиниеводства: Материалы Всероссийской научно-производственной конференции. Большие Вяземы, 18 ноября 2008 г. С. 203–205.
  2. Лошакова Н. И., Кудрявцева Л. П., Павлова Л. Н., Рожмина Т. А. Роль «Коллекции фитопатогенных организмов-возбудителей болезней льна» в селекции льна на групповою устойчивость к болезням. Масличные культуры. Научно-технический бюллетень Всероссийского научно-исследовательского института масличных культур. Вып. 2, 2014. С. 159–160.
  3. Притчина Е. З., Крепков А. П. Перспективный исходный материал для селекции льна-долгунца. Растениеводство и селекция. 2007. № 1. С. 22–24.
  4. Кривошеєва Л. М. Ознакова колекція льону – джерело вихідного матеріалу для селекції на якість волокна. Генетичні ресурси рослин. 2011. № 9. С. 54–60.
  5. Чучвага В. І., Логінов М. І.  Методичні вказівки з фітопатологічної оцінки стійкості селекційного матеріалу льону-довгунця до фузаріозу. Суми : Ноте бене, 2007. 11 с.
  6. Лошакова Н. И., Крылова Т. В., Кудрявцева Л. П. Методические указания по фитопатологической оценке устойчивости льна-долгунца к болезням. М. : ВНИИ льна, 2000. 52 с.

Розділ

Джерела та донори

Анотація

Вивчено протягом 2011-2016 рр. 115 зразків Української національної колекції льону в умовах інфекційного розсадника за стійкістю до фузаріозу та антракнозу. Зразки походять із 15 країн світу: України, Білорусі, Франції, Польщі, Росії, США, Литви, Аргентини, Чехії, Нідерландів, Бельгії, Канади, Німеччини, Кенії, Марокко. Стійких до збудників фузаріозу виявилось вісім та антракнозу три зразки. Переважна частина досліджених сортів характеризувалась середньою стійкістю до збудника фузаріозу (59,1 %) та сприйнятливістю до антракнозу (82,6 %). Проведене дослідження дозволило ідентифікувати джерела стійкості до хвороб, а саме: фузаріозу – ACM Duff (UF0402149) із Канади, Atena (UF0401927) із Польщі, ЛКС 2 (UF0402112), ЛКС 10 (UF0402101), ЛКС 11 (UF0402102), ЛКС 12 (UF0402196), ЛКС 14 (UF0402194), ЛКС 15 (UF0402198) з України; антракнозу – ЛКС 1 (UF0402111), ЛКС 11 (UF0402102) з України, Форт (UF0401942) з Білорусі. Виділено зразки льону-довгунцю української селекції, які поєднують резистентність до двох хвороб: ЛКС 11 (стійкість до фузаріозу і антракнозу), ЛКС 2, ЛКС 10, ЛКС 12, ЛКС 14, ЛКС 15 (стійкість до фузаріозу і середня стійкість – до антракнозу), ЛКС 1 (середня стійкість до фузаріозу і стійкість до антракнозу).

Ключові слова

льон-довгунець, стійкість до хвороб, фузаріоз, антракноз, сорти-еталони, групова стійкість