Нажмите Enter для поиска, Esc для отмены

ОЦЕНКА СОРТОВ КОЛЛЕКЦИИ ЯЧМЕНЯ ЯРОВОГО ПО ЦЕННЫМ ХОЗЯЙСТВЕННЫМ ПРИЗНАКАМ ДЛЯ СЕЛЕКЦИИ В ЦЕНТРАЛЬНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ

ОЦЕНКА СОРТОВ КОЛЛЕКЦИИ ЯЧМЕНЯ ЯРОВОГО ПО ЦЕННЫМ ХОЗЯЙСТВЕННЫМ ПРИЗНАКАМ ДЛЯ СЕЛЕКЦИИ В ЦЕНТРАЛЬНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ

Язык статьи

Русский

Дата печати

18.06.20

Дата размещения онлайн

21.10.2020

Учреждение

Белоцерковский национальный аграрный университет

Список литературы

  1. Литвиненко М. А., Рибалко О. І. Зернові культури. Стан та перспективи створення нових сортів і гібридів у наукових установах УААН. Насінництво. 2007. Вип. 1. С. 3–6.
  2. Brenchley R., Spannagl N., Pfeifer M. Analysis of the bread wheat genome using whole genome shotgun sequencing. Nature. 2012. Vol. 491. P. 705–710. doi: 10.1038/nature11650
  3. Музафарова В. А., Рябчун В. К., Петухова І. А., Падалка О. І. Тривалість періоду сходи – колосіння та врожайність зразків ячменю ярого в умовах східної частини лісостепу України. Генетичні ресурси рослин. 2018. № 22. С.19–30. doi: 10.36814/pgr.2018.22.02
  4. Корнійчук М. С. Моніторинг фітосанітарного стану польових культур в технологічних дослідах. Землеробство. 2017. №1. С.93–99. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Zemlerobstvo_2017_1_18 (дата звернення 19.03.20)
  5. Євтушенко М. Д., Лісовий М. П., Пантелєєв В. К., Слісаренко О. М. Імунітет рослин. Київ: Колобіг, 2004. 303 с.
  6. Tavares L., Carvalho C., Bassoi M. Adaptability and stability as selection criterion for wheat cultivars in Paraná State. Ciências Agrárias, Londrina, 2015. V. 36. № 5. P. 2933–2942. doi: 10.5433/1679-0359.2015v36n5p2933
  7. Петренкова В. П., Кириченко В. В., Черняєва І. М. Основи селекції польових культур на стійкість до шкідливих організмів: навч. посіб. / за заг. ред. В. В. Кириченка, В. П. Петренкової. Харків: Інститут рослиництва ім. В. Я. Юр’єва, 2012. 320 с.
  8. Кузнецова Т. Е., Шевцов В. М., Васюков П. П. Селекция ярового ячменя на устойчивость к болезням. Эволюция научных технологий в растениеводстве: сб. науч. тр. в честь 90-летия со дня образования КНИИСХ им. П. П. Лукьяненко: в 4-х т. Краснодар, 2004. Т. 2: Тритикале, ячмень, кукуруза. С. 144–152.
  9. Лісовий М. П., Кононенко Ю. М. Історичні етапи розвитку досліджень поліморфізму популяцій збудника борошнистої роси ярого ячменю. Захист і карантин рослин. 2006. Вип. 52. С. 49–63.
  10. Козаченко М. Р., Солонечна О. В., Солонечний П. М., Іванова Н. В., Васько Н. І., Литвинова І. В., Наумов О. Г. Селекційно-генетичні дослідження ячменю ярого/за ред. М. Р. Козаченка. Харків, 2012. 448 с.
  11. Солонечна О. В. Сорти ячменю ярого кормового напрямку використання як джерела цінних ознак. Генетичні ресурси рослин. 2015. № 16. С. 57–64. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/grr_2015_16_8 (дата звернення 08.04.20)
  12. Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії наук України (1912–2012)/за ред. В. С. Кочмарського. Миронівка, 2012. 816 с.
  13. Ниска І. М. Характеристика зразків світового генофонду ячменю ярого за основними господарськими ознакамиГенетичні ресурси рослин. 2015. № 17. С. 29–36.
  14. Компанец Е. В., Козаченко М. Р., Васько Н. И., Наумов А. Г., Солонечный П. Н., Святченко С. И. Комбинационная способность сортов ячменя ярового в системе прямых диаллельных скрещиваний. Вавиловский журнал генетики и селекции. 2017. № 21(5). С. 537–544. doi: 10.18699/VJ17.271
  15. Баган А. В., Юрченко С. О., Шакалій С. М. Мінливість потомства різних морфологічних частин колоса сортів пшениці озимої за кількісними ознаками. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 4. С. 33–35.
  16. Brenchley R., Spannagl N., Pfeifer M. Analysis of the bread wheat genome using whole genome shotgun sequencing. Nature. 2012. Vol. 491. P. 705–710.
  17. Петухова І. А., Рябчун В. К., Музафарова В. А., Падалка О. І. Оцінка сортів ячменю ярого для круп'яного напряму використання за комплексом цінних господарських ознак в умовах Лісостепу УкраїниГенетичні ресурси рослин. 2016. № 18. С.31–40.
  18. Сабадин В.Я. Імунологічний моніторинг ячменю ярого до хвороб в умовах центрального лісостепу України. Агробіологія. 2015. № 2 (121). С. 70–77.
  19. Каталог вихідного матеріалу зернових, зернобобових культур та соняшнику для селекції на стійкість до основних хвороб і шкідників в умовах лісостепу України/за ред. В. П. Петренкової, В. К. Рябчуна. Харків, 2006. 92 с.
  20. Бабаянц Л. Т. Методы селекции и оценки устойчивости пшеницы и ячменя к болезням в странах-членах СЭВ. Прага, 1988. 321 с.
  21. Трибель С. О. Методики випробування і застосування пестицидів та ін./за ред. С. О.Трибеля. Київ: Світ, 2001. 448 с.
  22. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
  23. Гудзенко В. М. Джерела стійкості ячменю ярого до борошнистої роси. Генетичні ресурси рослин. 2010. № 8. С. 107–113.

Раздел

Источники и доноры

Аннотация

Установлено, что в центральной лесостепи Украины наиболее распространенной была популяция возбудителей мучнистой росы (Erysiphe graminis DC. f.sphordei Marchal), сетчатой (Drechslera teres Sас.) и темно-бурой (Bipolaris sorokiniana (Sorokin) Shoemaker) пятнистости. Комплексную устойчивость (поражение до 10,0 %) к возбудителям этих болезней, в среднем за семь лет, имели сорта: Доказ, Аспект, Kuburas, Hanka и STN 115. Обнаружено, что к популяции возбудителя мучнистой росы высокую эффективность по устойчивости длительное время имеют генотипы с рецессивными генами mlo: сорта Adonis, Bojos, Aspen, Barke, Сlass, Eunova, Josefin, Danuta, Breemar и Madeira (поражение до 3,5 %). Проводили структурный анализ у сортов ячменя ярового, которые были устойчивыми к болезням. По длине колоса, количеству зерен и массе зерна с главного колоса лучшими были сорта: Kuburas, Тройчан, Санктрум и Европрестиж. Выделенные источники и доноры хозяйственных признаков из сортов коллекции ячменя ярового являются ценным исходным материалом для селекции. Эти сорта привлечены к гибридизации.

Ключевые слова

сорт, коллекция, устойчивость, иммунологический мониторинг, ценные хозяйственные признаки, источник , донор